Найкоротша в історії війна
27 серпня 1896 року почалась Англо-занзібарська війна, яка тривала 45 хвилин і закінчилась втечею із султанського палацу Халіда бін Баргаша, який знайшов прихисток у німецькому посольстві. Незважаючи на свою швидкоплинність, завдяки якій ця війна увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найкоротша в історії, вона привела до загибелі понад 500 чоловік.На обкладинці: Порт Занзібару, 1902 рік
32131
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Занзібар став володінням Оманського султанату у 1696 році, коли імам Саїф з династії Ібадів розбив португальців поблизу Момбаси (нині — Кенія) і захопив частину африканського узбережжя та прилеглих островів, де за участі арабів-мігрантів було налагоджене виробництво прянощів та работоргівля, що стало основними статтями доходів. У 1837 році імам Саїд виділив Занзібар в окремий султанат і переніс сюди свою столицю. По його смерті в 1856 році сини Тувайні та Маджид розпочали боротьбу за трон, в результаті якої Оман розпався на дві держави.

За Маджида ібн Саїда Занзібар уклав договори із Великобританією і Німеччиною на оренду прибережної смуги, в результаті яких він втратив над ними контроль і 1 липня 1890 році був змушений укласти з ними новий договір, за яким сучасна материкова частина Танзанії, Руанди і Бурунді стали протекторатом Німеччини, а власне Занзібар, прибережна смуга міста Дар-ес-Салама та острів Пемба — Великобританії.

Вимога заборони работоргівлі і обмеження суверенітету привели до напружених стосунків Занзібару та Британії, за підтримки якої у 1893 році султаном став Хамад ібн Тувайні, несподівана смерть якого 25 серпня 1896 року привела до боротьби за престол між його сином Хамудом, підтримуваним британцями, і двоюрідним братом Халідом ібн Баргашем. Халід захопив султанський палац, проголосив себе правителем Занзібару і відмовився виконувати британський ультиматум звільнити престол. Попри те, що французьке, німецьке і американські посольства відмовились підтримати Халіда, він зібрав 900 чоловік регулярних військ і близько 2 тисяч найманців, озброєних лише однією гарматою, які під командуванням колишнього британського офіцера Ллойда Метьюса зайняли оборону в порту і центральній частині міста.
Саїд Халід бін Баргаш аль Бусаїд
Саїд Халід бін Баргаш аль Бусаїд
27 серпня 1896 року о 8-30 Халід вчергове відхилив ультиматум і рівно через півгодини британські кораблі, які напередодні зайшли в порт Занзібара, відкрили вогонь по султанському палацу та єдиному кораблю занзібарців, який був потоплений на 5-й хвилині. Продовжуючи артобстріл, був ущент зруйнований палац і о 9-38, коли снарядом був збитий флагшток на ньому, британці висадили десант, котрий практично без бою о 9-45 змусив здатись занзібарські війська.
Зруйнований султанський палац, 1896 рік
Зруйнований султанський палац, 1896 рік

Незважаючи на свою невелику тривалість, завдяки якій Англо-занзібарська війна увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найкоротша війна в історії, вона привела до загибелі понад 500 чоловік, котрі перебували у султанському палаці і більшість з яких постраждали внаслідок його пожежі. Ще біля 20 занзібарців загинуло під час грабежів у зруйнованих кварталах, а з англійського боку був лише один поранений.

Халід ібн Баргаш разом із сорока наближеними особами був змушений рятуватись втечею до німецького посольства, в якому переховувався до 2 жовтня 1896 року, коли був вивезений до Дар-ес-Салама, де у 1916 році був заарештований британцями і засланий спочатку на Сейшельські острови, а потім на острів Святої Єлени. Останні роки свого життя йому дозволили жити у Момбасі, де він і помер у 1927 році. Султан Хамуд ібн Мухаммад ібн Саїд у 1897 році заборонив у Занзібарі рабство, за що наступного року королевою Вікторією був посвячений у лиціарі, і правив до своєї смерті в 1902 року.
Султан Саїд Хамуд бін Мухаммад аль Саїд
Султан Саїд Хамуд бін Мухаммад аль Саїд

Під протекторатом Британії Занзібар проіснував до грудня 1963 року, через два місяці після здобуття незалежності в результаті антиарабського повстання було повалено султанське правління, і 26 квітня 1964 року Народна республіка Занзібару і Пемби об'єдналась із Республікою Танганьїка в єдину державу — Об'єднану Республіку Танганьїки і Занзібару, яка за півроку змінила назву на Республіка Танзанія.

Друк 5
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 30 липня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 27 серпня

Початок нафтового буму у США

1859
#ЦейДень

Все про 27 серпня

Події, факти, персоналії

Виверження Кракатау

1883

Другий Великий (римський) збір українських націоналістів

1939

Книга рекордів Гіннеса

1955