Як результат напруженості між представниками іноземних країн, котрі мали в Китаї свої комерційні інтереси, і патріотично настроєними китайцями, підтримуваними імператрицею Цисі, 20 липня у Пекіні почалось повстання "Духовних кулаків", котрих західні місіонери прозвали "боксерами" за специфічні рухи під час магічних заклинань, котрі нагадували рухи боксерів — більше 100 тисяч "боксерів" взяли в облогу дипломатичне містечко в Пекіні, спалюючи в місті християнські церкви і вбиваючи європейців. Аналогічні дії згодом охопили весь Північний Китай, де присутність іноземних військ привела до особливо великого занепаду економіки.
Для боротьби з повстанцями було створено 19-тисячний міжнародний військовий загін, в котрому головну роль відігравали британські, російські, французькі, японські та німецькі війська. Вигравши у боксерів дві великі битви на шляху до Пекіна, 14 серпня міжнародні війська увійшли до столиці Китаю і звільнили заручників. Повстання боксерів було придушено, а імператорський двір втік з міста на Північ.
7 вересня 1901 року був підписаний Пекінський протокол, що формально знаменував закінчення повстання. З одного боку його підписав Цинський уряд, з іншого — США, Японія, Німеччина, Австро-Угорщина, Росія, Великобританія, Франція, Італія, Іспанія, Бельгія і Нідерланди. Згідно з ним, іноземним військам надавалось право залишатись у Пекіні, а на Китай накладалось зобов'язання виплатити 333 мільйони доларів як компенсацію за причинені повстанням збитки і надіслати в Японію та Німеччину спеціальних посланців з офіційними вибаченнями за вбивства їх дипломатичних представників.
З 1902 року китайське керівництво провело низку реформ у військовій сфері, освіті та управлінні імперією. У довгостроковій перспективі новий розділ Китаю на «сфери впливу» послужив причиною нового витка суперництва в Азії — в 1904 році почалась Російсько-японська війна, а пізніше — експансія Японської імперії в Маньчжурії, Кореї та на півночі Китаю, яка призвела до численних конфліктів в Китаї, Монголії і на радянському кордоні. У результаті в Маньчжурії виникла маріонеткова держава Маньчжоу-Го, ліквідована тільки наприкінці Другої світової війни.
Коментарі
Дивіться також
• Російсько-японська війна, 1904
• Синхайська революція, 1911
• Незалежність Маньчжурії, 1932
• Китайська народна Республіка, 1949