В 1830-і роки декілька європейських винахідників незалежно один від одного працювало над створенням телеграфу, але Семюель Морзе, художник за професією, першим створив реально працюючий пристрій і код для передачі повідомлень. В травні 1844 року Морзе першим створив комерційну лінію телеграфу, що сполучила Вашингтон і Балтимор. Протягом наступних десяти років у США було прокладено близько 20 тисяч миль телеграфних кабелів, в основному вздовж залізничних колій.
Зважаючи на високий попит на телеграфні послуги, в 1854 році підприємець Сайрус Вест Філд прийняв рішення прокласти кабель по дну Атлантичного океану. Заручившись підтримкою урядів США і Британії і отримавши для виконання задачі військові кораблі, він протягом 1857 і першої половини 1858 років здійснив чотири спроби прокласти кабель, але кожен раз його супроводжувала невдача.
В липні 1858 року чотири військові кораблі "Agamemnon", "Valorous", "Niagara" і "Gorgon" зустрілися приблизно в середині Атлантичного океану, щоб здійснити п'яту спробу. 29 липня "Niagara" і "Gorgon" вирушили в напрямку Ньюфаундленда, а "Agamemnon" і "Valorous" — до Ірландії, і 5 серпня 2000-мильний кабель був успішно прокладений по дну океана, де місцями глибина досягала 3 кілометрів.
16 серпня президент США Джеймс Бучанен і королева Вікторія обмінялись символічними повідомленнями. Нажаль, сам кабель виявився невисокої якості і на початку вересня перестав функціонувати. Лише в 1866 році Сайрусу Весту при допомозі британського корабля "Great Eastern" вдалося прокласти по дну океана перший постійний і надійний кабель. Пізніше він брав участь в подібних роботах при прокладанні телеграфних кабелів від Гаваїв до Азії та Австралії.