Акт про Унію, укладений Ісландією з Данією 1 грудня 1918 року на 25 років, визнавав Ісландію суверенною державою, пов'язаною з королем Данії Крістіаном X персональною унією. На прохання парламенту Ісландії датський король представляв Ісландію у міжнародних справах. З початком Другої світової війни Ісландія, як і Данія, зайняла нейтральну позицію. Проте, через кілька годин після того, як 9 квітня 1940 року Німеччина окупувала Данію, альтинґ Ісландії прийняв рішення, за яким парламент країни перейняв на себе повноваження короля Данії щодо Ісландії.
10 травня 1940 року британські війська окупували Ісландію, порушивши нейтралітет країни. В рамках операції «Форк», проведеної з метою запобігання можливої висадки німецьких військ в Ісландії, 746 морських піхотинців висадились у Рейк'явіку, зайняли стратегічно важливі об'єкти, відключили вузли зв'язку і заарештували всіх громадян Німеччини, після чого, вилучивши місцеві транспортні засоби, досить швидко зайняли інші населені пункти країни, взявши під контроль потенційні місця висадки в разі можливої німецької контратаки.
Через рік, 7 липня 1941 року, зі згоди Ісландії британські окупаційні сили були замінені американськими, оскільки Британія потребувала війська в інших регіонах театру бойових дій Другої світової війни. Це сталось менш, ніж через місяць після того, як президент Франклін Рузвельт заморозив у США всі німецькі та італійські активи і вислав з країни дипломатів Італії та Німеччини. Причиною до таких дій стала атака німецької субмарини американського військового човна "Robin Moor", котрий після торпедного удару затонув. Згодом американці взяли під свій контроль більшу частину Північної Атлантики, повідомляючи Лондон про всі пересування німецьких військових човнів.
На піку американської окупації країни в Ісландії знаходилося 40 тисяч американських солдатів, що перевершувало кількість чоловіків працездатного віку на острові (населення Ісландії в той час становило 120-130 тисяч жителів).
31 грудня 1943 року 25-річна дія Акту про Унію добігла кінця і після проведеного 20 травня 1944 року референдуму щодо незалежності Ісландії, унію з Данією було скасовано — за це висловилось близько 97% тих, хто взяв участь у референдумі, а 95% висловились за республіканську форму правління. Формально Ісландію було проголошено республікою 17 червня 1944 року, на чолі зі Свейнном Б'єрнссоном, першим президентом країни. Король Данії Крістіан був одним з перших, кто привітав громадян Ісландії зі здобуттям незалежності.
Війська союзників залишили Ісландію в 1946 році. У 1949 році Ісландія стала членом НАТО, а 5 травня 1951 року, після підписання оборонної угоди із США, американські війська повернулись в Ісландію і залишались на її території до 30 вересня 2006 року.
Коментарі
Дивіться також
• Німецька окупація Данії та Норвегії, 1940
• Англо-радянська інтервенція в Іран, 1941
• Вступ США у Другу світову війну, 1941