Битва біля гори Роги Хаттіна
4 липня 1187 року поблизу Тверії у Нижній Галілеї султан Єгипту і Сирії Салах ад-Дін розбив армію Єрусалимського королівства, очолювану Гі де Лузіньяном. Втрата 20-тисячного війська ослабила гарнізони замків і міст хрестоносців, і до середини вересня вони втратили більшість своїх володінь, що стало причиною Третього хрестового походу, який почався через два роки на заклик папи Григорія VIII.На обкладинці: «Битва при Крессоні» © Darren Tan/wraithdt.deviantart.com
39790
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Через три роки після самопроголошення себе султаном Єгипту Салах ад-Дін (або Саладін на європейський манер) з курдської династії Аюбідів захопив Дамаск, усунувши від влади сельджукську династію Зангідів, і в 1175 році отримав визнання багдадського халіфа Аль-Муктаді з династії Абассидів як султан Сирії. Він безуспішно намагався захопити Єрусалим і Бейрут, проте обидва рази був на голову розбитий військами короля Балдуїна IV, і у 1180 році був змушений укласти з Єрусалимським королівством перемир'я.

Коли у 1186 році новим єрусалимським королем став Гі де Лузіньян, його васал правитель Трансйорданії Рено де Шатільйон в порушення мирної угоди став грабувати мусульманські каравани, що курсували між Дамаском і Каїром, у відповідь на що 1 травня 1187 року Саладін розбив хрестоносців у битві біля джерел Крессон поблизу Назарета, а в кінці червня невеликими силами взяв в облогу місто Тверія (нині — Ізраїль) на узбережжі Тиверіадського озера в Нижній Галілеї, розмістивши більшу частину свого 30-тисячного війська за 10 кілометрів від міста в очікуванні хрестоносців.

За візантійським переказами, «Нагірну проповідь», яка містить основни його морального вчення, Ісус Христос виголосив на схилі гори Роги Хаттіна, яка і є легендарною Горою Блаженств
Незважаючи на застереження багатьох найближчих сподвижників, включаючи і самого Шатільйьона та сеньйора Тверії графа Раймунда ІІІ Триполійського, Гі де Лузіньян погодився з великим магістром ордену тамплієрів Жераром де Рідфором і на початку липня на чолі армії, залишивши Єрусалим практично беззахисним, перейшов випалену пустелю і в Ла-Сефорі (нині — Ципорі) біля Акри (нині — Акко) з'єднався з основними силами хрестоносців та найманцями з італійських флотів і туркополів, щоб дати бій Саладіну.

3 липня 20-тисячна армія франків вирушила з Ла-Сефорі і, виснажена тривалим переходом через пустелю, не зуміла до заходу сонця дійти до Тиверіадського озера. Зупинившись табором біля підніжжя гори Роги Хаттіна, вночі вона була непомітно оточена кіннотою Саладіна і, коли на ранок 4 липня 1187 року мусульмани підпалили суху траву, хрестоносці виявились безпомічними перед градом стріл, які накрили їх, прилітаючи крізь стіни диму.

Спроба вирватись з оточення вдалась лише Раймунду Триполійському, а більша частина деморалізованого війська хрестоносців загинула на місці, практично не чинячи опору, і лише близько 3 тисяч з них попало в полон.

Задля викупу Саладін помилував Гі де Лузіньяна, Жерара де Рідфора та кількох високопоставлених баронів та єпископів, і наказав обезголовити близько двохсот полонених тамплієрів і госпітальєрів та всіх туркополів, а решту християн продати в рабство. Серед страчених був і Рено де Шатільйон, регент мамолітнього короля Єрусалиму Балдуіна IV, убитий особисто Саладіном.

Втрата величезного війська ослабила гарнізони замків і міст хрестоносців, і до середини вересня Саладін захопив Акру, Наблус, Яффу, Торон, Сидон, Бейрут, Ашкелон, а 2 жовтня 1187 року після нетривалої облоги — Єрусалим.

За свідченням літописця Ернула, який як васал французького лицаря Баліана Ібеліна, що очолював хрестоносців під час оборони Єрусалиму, був безпосереднім учасником подій, папа римський Урбан III помер з горя від звістки про поразку при Хаттіні і втрату Животворного Хреста, який захопили мусульмани і відправили в Дамаск.

Зусиллями Конрада Монферратського захистити вдалось лише Тір, з якого почалось звільнення Єрусалимського королівства, — на заклик папи Григорія VIII був організований Третій хрестовий похід за участю імператора Священної Римської імперії Фрідріх Барбаросса та австрійського герцога Леопольда V Бабенберга, який підтримали королі Філіп II Август і Річард I Левове Серце.

Друк 6
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 26 травня 2015, востаннє оновлено 17 червня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 4 липня

Декларація незалежності США

1776
#ЦейДень

Все про 4 липня

Події, факти, персоналії

Єврейський погром у Кельце

1946

Падіння радянського «МиГ-23М» у Бельгії

1989