Витоки сучасного руху за виборче право жінок беруть свій початок з XVIII століття, коли патріархальний устрій більшості суспільств наділяв чоловіків та жінок різними соціальними функціями і, відповідно, різними правами та обов'язками — право обирати чи бути обраним визначалось майновим цензом і, будучи залежними у майновому сенсі від чоловіка чи батька, жінки були часто позбавлені таких прав. Перший відомий випадок, коли жіноче виборче право було закріплене законодавчо відноситься до т. зв. «Ери свободи» у Швеції, коли після смерті короля Карла XII в 1718 році жінки, які платили податки, отримали право обирати членів парламенту. Переворот, здійснений королем Густавом III в 1772 році відновив монархію і нова конституція урізала права жінок зокрема і парламенту вцілому.
В 1755 році конституція Корсиканської республіки надала виборче право усім громадянам старшим 25 років незалежно від статі, яке жінки втратили після анекії Корсики Францією в 1769 році. У США першим, хто наділив жінок правом обирати, був штат Нью-Джерсі — в 1776 році таке право отримали жінки, які мали власність. Однак в 1807 році під приводом боротьби з фальсифікаціями на виборах жінок позбавили виборчого права, як і небілих чоловіків.
У другій половині XIX століття у тій чи іншій формі право обирати отримали жінки в різних країнах світу — в британській колонії Піткерн, французькій Франсвіль, Австралії, острові Мен. Нова Зеландія, британська колонія зі статусом самоуправної території, стала першою країною світу, де в 1893 році жінки отримали рівні з чоловіками загальні виборчі права. В 1902 році право жінок не лише обирати, але й бути обраним було закріплене у конституції Австралії (воно не поширювалось на аборигенів).
В 1913 році рівні виборчі права жінок були законодавчо закріплені в Норвегії, в 1915-у — в Данії, у 1917 році — в Росії (Тимчасовим урядом), у 1918 році — в Канаді, Німеччині та Польщі, в 1919-у — в Україні та Нідерландах, в 1920-у — по всій території США, в 1926-у — у Великобританії, в 1930-у — в Туреччині, в 1944-у — у Франції (Тимчасовим урядом після падіння Режиму Віші), в 1945-у — у Японії.
У наш час жінки мають рівні з чоловіками виборчі права у більшості країн світу. Одними з останніх їх ввели Португалія (1974), Греція (1975), Швейцарія (1991), Бахрейн (2002), Кувейт (2005), Об'єднані Арабські Емірати (2006), Бутан (2008) і Саудівська Аравія (2011). В Брунеї, Ливані, Саудівській Аравії та ОАЕ на виборчі права жінок накладаються ті чи інші обмеження — від освітнього цензу до права обирати без права бути обраною.
Коментарі
Дивіться також
• Білль про права, 1791
• Декларація прав людини і громадянина, 1789
• Незалежність Фінляндії, 1917