Справа Розенбергів почалась із арешту Клауса Фукса, американського вченого німецького походження, який передав СРСР секретну інформацію про американську атомну програму, конструктивні і наукові деталі проекту, а також всі дані про заплановану до розробки водневу бомбу. Виявлення шпигуна спонукало американські власті провести детальне вивчення роботи секретного наукового центру в Лос-Аламосі (штат Нью-Мексико), де під час Другої світової війни працював Фукс. Невдовзі було заарештовано хіміка Гаррі Голда, Давида Грінгласса, що довгі роки проживав поблизу Лос-Аламоса, а у липні 1950-го року — його сестру Етель та її чоловіка Юліуса Розенберга, котрі, за свідченням Гінгласса, передавали Гарі Голду секретну інформацію про атомну зброю.
Під час суду Розенберги заперечували факт своєї шпигунської діяльності, хоча Грінгласс, котрий визнав себе винним, свідчив проти них. За вироком суду Грінгласс отримав 15 років тюрми, Гарі Голд — 30-ть, а подружжя Розенбергів було засуджене до страти. Суд відбувався в період розгару "червоного страху", що охопив американське суспільство, і багато спостерігачів стверджували, що політична атмосфера для проведення об'єктивного розгляду справи була несприятлива, особливо, враховуючи, що всі звинувачення проти Розенбергів базувались на свідченні шпигуна, котрому за співробітництво з властями було обіцяно зменшити термін ув'язнення.
19 червня 1953 року Етель і Юліус Розенберги були страчені на електричному стільці і стали першими цивільними американцями, засудженими до смерті за шпигунство. У одному із своїх останніх листів перед стратою Етель Розенберг писала: "ми повинні бути виправдані історією, ми стали першими жертвами американського фашизму".
Коментарі
Дивіться також
• Перше випробування ядерної зброї, 1945
• «Голлівудська десятка», 1947
• Арешт Клауса Фукса, 1950
• «Полювання на відьом» Джозефа Маккарті, 1950
• Історія ядерної зброї (інфографіка)