Михайло Горбачов народився у 1931 році у селянській сім'ї на Ставропіллі. З 1955 року, після закінчення юридичного факультету Московського університету, працював на комсомольських і компартійних посадах. Частково завдяки своїй активності, освіченості та ініціативності швидко здійснив стрімку кар'єру — у 29 років Горбачов був обраний першим секретарем Ставропольського міському, а в 1970-у — Ставропольського крайкому КПРС. За протекцією Юрія Андропова, на той час — керівника КДБ, наступного року він став членом ЦК КПРС, в 1978-у — кандидатом, а в 1980-у — членом Політбюро ЦК КПРС.
У 1982 році, після смерті Леоніда Брежнєва, до влади в СРСР прийшов Юрій Андропов. Роль Горбачова у партійних і державних справах значно зросла і він в певних колах вважався спадкоємцем Андропова на посту генерального секретаря ЦК КПРС. Однак, після смерті останнього в 1984 році перемогла тенденція збереження при владі "кремлівських старців". І лише через рік, після смерті Костянтина Черненка, Горбачова було обрано на вищий партійний пост, що автоматично робило його головною фігурою в системі державного управління СРСР. Це було сприйнято в країні і усьому світі як початок зміни поколінь у вищому керівництві Радянського Союзу.
З приходом Михайла Горбачова до влади пов'язувались надії на продовження політики поступової модернізації радянського суспільства, розпочатої Андроповим. Протягом наступних шести років Горбачов провів цілу низку суперечливих економічних, політичних і соціальних реформ у СРСР, ініціював виведення радянських військ з Афганістану, значно покращив стосунки із давнім супротивником США, поклавши край т. зв. Холодній війні і гонці озброєнь, за що у 1990 став лауреатом Нобелівської премії миру.
Однак, започатковані Горбачовим реформи вийшли з-під контролю, почали розвиватись надто швидко і непередбачувано — СРСР охопила гіперінфляція і глибока економічна криза, колишні східно-європейські союзники проголосили власний політичний курс, наприкінці 1980-х деякі радянські республіки заявили про намір вийти зі складу СРСР. І 25 грудня 1991 року, Михайло Горбачов, обраний президентом СРСР за рік перед тим, по Центральному телебаченню СРСР був змушений оглосити, що припиняє свою діяльність на посту Президента СРСР. Після більше 70-и років Радянський Союз перестала існувати.
Коментарі
Дивіться також
• Микита Хрущов — перший секретар ЦК КПРС, 1953
• Леонід Брежнєв — перший секретар ЦК КПРС, 1964
• Смерть Леоніда Брежнєва, 1983
• Маргарет Тетчер — прем'єр-міністр Великобританії, 1979
• Рональд Рейган — 40-й президент США, 1981
• Курс на перебудову, 1985
• Кінець однопартійної системи, 1990
• Замах на Михайла Горбачова, 1990
• Михайло Горбачов — Президент СРСР, 1990
• Арешт Горбачова у Форосі, 1991
• Розпад СРСР, 1991