У 1598 році 28-річний Віллем Янсзон став співробітником голладської Ост-Індської компанії і за п'ять років дослужився до посади капітана судна «Duyfken» («Голубок»), яке 18 листопада 1605 року відплило з міста Бантам (поблизу сьогоднішньої Джакарти, Індонзія) для дослідження острова Нова Гвінея. Хоча всі записи його плавання були втрачені, їх вдалось відновити в 1670 році за картами, складеними Янсзоном.
За картами Янсзона майже через 40 років для дослідження території, яка вважалась частиною острова Нова Гвінея і була названа Нова Зеландія, відправилась експедиція Абеля Тасмана який вивчив північно-західне узбережжя Нової Голландії (рік перед тим, в 1643 від відкрив острів Тасманія і острови, які сьогодні іменуються Нова Зеландія). Лише в 1770 році англієць Джеймс Кук під час своєї першої експедиції відкрив протоку між Новою Гвінеєю та Австралією і став першим європейцем, що досяг східного узбережжя Австралії, довівши, що вона є гігантським островом.
У 1783 році британський уряд спорядив флот з 11 суден і 1487 людей, для того, щоб заснувати на відкритих Куком землях першу європейську колонію — 26 січня 1788 року у сучасній Сіднейській бухті було піднято британський прапор на місці поселення, основу якого склали 778 в'язня (з них 192 жінки), вислані за межі Великобританії. Сьогодні день заснування Сіднею відзначається в Австралії як національне свято.
Після закінчення служби в голландській Ост-Індській компанії, Віллем Янсзон став адміралом, воював проти британців і в 1628 році повернувся в Голландію, де й помер через чотири роки.
Коментарі
Дивіться також
• Відкриття острова Пасхи, 1722
• Перша кругосвітня подорож Джеймса Кука, 1768
• Заснування Сіднея, 1788