Трюгве Лі — перший Генеральний секретар ООН
1 лютого 1946 року на першому засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Лондоні норвежець Трюгве Лі обраний першим Генеральним секретарем ООН. Він пробув на цьому посту шість років і достроково залишив його під тиском СРСР і США, які критично висловлювались з приводу його роботи.На обкладинці: Трюгве Лі, 6 травня 1946 року
11676
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У п'ятнадцятирічному віці Трюгве Лі, виходець із бідної родини, в якій він з молодшою сестрою виховувався лише матір'ю, вступив до Норвезької робітничої партії (НРП), в якій продовжив роботу на професійній основі після отримання в 1919 році в університеті Осло диплому юриста. До 1921 року він редагував партійну газету, після чого став юрист-консультом Національної профспілки робітників.

Вімовившись до кінця 1930-х років від ідей революційної боротьби і комуністичної ідеології, у 1935 році НРП здобула перемогу на виборах і в її уряді Трюгве Лі зайняв спочатку пост міністра юстиції, а з 1939 року — міністра торгівлі і промисловості. З початком Другої світової війни він став міністром постачання та судноплавства і напередодні німецького вторгнення в Скандинавію віддав наказ про виведення всього норвезького флоту в порти Великобританії. Однак, це не завадило німецьким кораблям висадити десанти у більшості портів Новрегії, і в квітні 1940 року Трюгве Лі уже в якості міністра закордонних справ разом з іншими членами уряду виїхав до Великобританії.

По завершенні війни Лі був вдруге призначений на посаду міністра закордонних справ до тимчасового коаліційного кабінету, сформованого НРП, і в цій якості у квітні 1945 року брав участь в роботі в конференції у Сан-Франциско, яка 26 червня прийняла Статут Оорганізації Об'єднаних Націй. Перше засідання Генеральної Асамблеї ООН почалось у Лондоні 10 січня 1946 року і 1 лютого Трюгве Лі був обраний першим Генеральним секретарем ООН. На цій посаді він доклав чимало зусиль для міжнародного визнання Ізраїлю, Індонезії та КНР і запобіг прийняттю в ООН франкістської Іспанії.

У 1948 році Трюгве Лі був підданий жорсткій критиці багатьох держав за неспроможність запобігти блокаді Західного Берліну Радянським Союзом, який через два роки також висловив незадоволення його роботою, коли за відсутності делегаціїї СРСР, яка бойкотувала Раду Безпеки ООН через небажання більшості країн прийняти до свого складу Китайську Народну Республіку, Трюгве Лі зумів організувати прийняття резолюції ООН про засудження агресії КНДР проти Південної Кореї і направлення в зону конфлікту міжнародних військ на чолі із США.

1 листопада 1950 року, незважаючи на заперечення з боку Радянського Союзу, Генеральна Асамблея ООН 46 голосами проти 5 (і 8 утрималися) проголосувала за продовження повноважень Трюгве Лі до 1 лютого 1954 року, однак СРСР демонстративно відмовився визнавати його Генсеком ООН, і в листопаді 1952 року, після публічних звинувачень американського сенатора Джозеф Маккарті, що він набирає у штат ООН нелояльних США американців, Трюгве Лі подав у відставку.

Він продовжив політичну кар'єру в Норвегії, де до своєї смерті 30 грудня 1968 року від серцевого нападу у віці 72 рокі був губернатором столичного округу Акерсгус, головою Ради енергетики, міністром промисловості, міністром торгівлі і судноплавства. За оцінками багатьох фахівців Трюгве Лі був найслабшим Генсеком ООН за всю історію організації, який через свою зверхність і впертість зазнав багатьох дипломатичних невдач, хоча йому віддають належне як хорошому організатору роботи ООН в умовах коли світ зіткнувся з цілою низкою повоєнних конфліктів і початком Холодної війни.

7 квітня 1953 року після тривалого пошуку компромісної кандидатури другим Генеральним секретарем ООН став швед Даг Гаммаршельд.

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 8 жовтня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 1 лютого

Коронація Едварда ІІІ Плантагенета

1327
#ЦейДень

Все про 1 лютого

Події, факти, персоналії

«Прокляті королі»

1328

Смерть Августа Сильного

1733

Страта в Сайгоні

1968

Аятола Хомейні — новий лідер Ірану

1979