«Сталінська»
Конституція УРСР
location_on
Київ, УРСР
30 січня 1937 року у Державному ордена Леніна Академічному театрі опери та балету УРСР у Києві закінчився XIV надзвичайний з'їзд рад УРСР. Цього дня було урочисто затверджено нову, вже третю Конституцію республіки, яка засвідчувала: «в основному» соціалізм побудовано.На обкладинці: Герб Української РСР
41525
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Перша Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) була схвалена 10 березня 1919 року ІІІ Всеукраїнським з'їздом рад у Харкові і затверджена в остаточній редакції Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом (ВУЦВК) 14 березня. Вона ґрунтувалась на ленінському вченні про «диктатуру пролетаріату» і з огляду на непевне становище більшовиків у ній не було закріплено норми представництва, які в залежності від обставин, визначав ВУЦВК.

Конституція 1929 року, затверджена ХІ Всеукраїнським з'їздом рад 15 травня, законодавчо закріпила нову форму існування УСРР як вже частини Радянського Союзу і утворення в її складі Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.

Поява третьої Конституції радянської України була зумовлена ухваленням 5 грудня 1936 року «сталінської» Конституції СРСР. 1 січня 1937 року «Вісті ЦВК УРСР» опублікували проект «українського» варіанту «сталінської Конституції». Для її прийняття у Києві був скликаний XIV надзвичайний з'їзд рад УРСР, що почав свою роботу 25 січня 1937 року о 17 годині у Державному ордена Леніна Академічному театрі опери та балету УРСР (нині — Національна опера України імені Тараса Шевченка).

З основною доповіддю виступив голова Конституційної комісії ЦВК УРСР голова Раднаркому УРСР Панас Любченко, котрий окрім вдячності різного роду вождям, заявив про те, «що український народ ніколи не забуде, що воля, незалежність Радянської України куплена ціною густо пролитої крові кращих синів російського народу».
Після формального обговорення та роботи редакційної комісії із 160 делегатів, яка розглядала запропоновані делегатами зміни і зменшила кількість статей із 148 до 146, нова Конституція УРСР була затверджена в останній день роботи з'їзду 30 січня 1937 року і того ж дня вступила в дію. В ній максимально можливо дублювався текст «сталінської» Конституції СРСР. Зокрема, вперше з'явилося положення про те, що Комуністична партія «являє собою керівне ядро всіх організацій трудящих, як громадських, так і державних» і була підтверджена прийнята в Конституції СРСР зміна в порядку слів в офіційній назві радянської України з «УСРР» на «УРСР».

Засадничою особливістю нової Конституції стала радикальна зміна зовнішніх форм органів державного управління і способу їх утворення. Формальним приводом для цього стала тогочасна публічна позиція Кремля про побудову «в основному» соціалізму в СРСР і, відповідно, в УРСР, а отже, зникнення підстав для наявних з 1918 року обмежень у виборчих правах (тим більше, що ці обмеження ще в програмі РКП(б) 1919 року означалися як «тимчасові»).

За новою Конституцією багатоступеневі вибори замінювалися прямими, замість відкритого голосування запроваджувалося таємне, селяни одержували рівні з робітниками права обирати й бути обраними в усі органи влади, а виборчі округи в містах тепер мали бути сформованими не за виробничими одиницями, як це було раніше, а, як і на селі, за місцем проживання виборців.

Система функціонування влади теж ставала іншою: з'їзди рад різного рівня замінювалися інститутом сесійних засідань місцевих і Верховних (республіки та Союзу) рад, які набули зовнішніх рис парламентської влади.

Відсторонений від радянської дійсності аналіз тексту Конституції СРСР 1936 року дає підстави називати її найбільш демократичною конституцією у світі. Цю ж характеристику можна віднести і до Основного закону УРСР 1937 року. Навіть наявне положення про «ворогів народу» було завуальовано: внесена у січні 1935 року поправка до Основного закону «Люди, що зраджують соціалістичну Батьківщину, є вороги народу», у 1937-у була усунута і замінена на «Особи, що роблять замах на суспільну, соціалістичну власність, є ворогами народу — ; названа власність трактувалася як «священна і недоторкана основа радянського ладу».

Окрім затвердження Конституції з'їзд ухвалив ще одну постанову — про розробку нового положення про вибори, які мали проводитися на рівноправних засадах. Вибори за новими правилами відбулися після ретельної підготовки компартійно-радянської номенклатури, одним з етапів якої стала велетенська кадрова чистка і посилення репресій. Це унеможливило будь-які «сюрпризи» з боку суспільства. Перші після ухвалення «Сталінської Конституції» вибори до Верховної Ради УРСР відбулися у червні 1938 року. Вони не стали, власне, виборами – у бюлетенях містилася лише одна кандидатура.


понад

20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
Друк 12
Геннадій Єфіменко спеціально для © «Цей день в історії», 24 січня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 30 січня

Нідерландська революція

1648
#ЦейДень

Все про 30 січня

Події, факти, персоналії

Андрусівське перемир'я

1667

Адольф Гітлер — канцлер Німеччини

1933

Перший уряд Адольфа Гітлера

1933

Кримська політична криза

1994