Після капітуляції Німеччини і самоусунення імператора Карла I від управління Австро-Угорщиною, 13 листопада 1918 року більшовицька Росія оголосила про денонсацію Брестського договору і 28 листопада в російському Курську було створено Тимчасовий робітниче-селянський уряд України (ТРСУУ) під керівництвом колишнього члена Української Центральної Ради більшовика Георгія П'ятакова.
В оприлюдненому 29 листопада 1918 року Манфесті ТРСУ було оголошено про поновлення на Україні радянської влади та скасування всіх законів, наказів і договорів як Гетьманату Скоропадського, так і Центральної Ради.
З метою утвердження радянської влади в Україні на базі пробільшовицьких повстанських загонів була створена Українська Червона армія на чолі із більшовиком Володимиром Антоновим-Овсієнком, яка безпосередньо підпорядковувалась російській Революційній військовій раді під головуванням Лева Троцького.
Уряд Директорії УНР на чолі із соціалістами Володимиром Чехівським та Володимиром Винниченком, які виступали за компроміс з більшовиками, виявився абсолютно не готовим до рішучих дій, коли у грудні Українська Червона Армія за підтримки Московської робітничої та Орловської кавалерійської дивізій з Курська почала наступ на Україну, — 3 січня 1919 року більшовицькі війська зайняли Харків і оголосили про відновлення радянської влади.
6 січня радянська Україна отримала нову офіційну назву Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
Лише 16 січня, коли на Лівобережжі почався повномасштабний наступ більшовицьких військ, схильна до компромісів з більшовиками Директорія на чолі з Володимиром Винниченком оголосила себе у стані війни з РСФРР, проте виявилась до неї абсолютно не готовою і вже 2 лютого залишила Київ.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Незалежність радянської УНР, 1918
• Тимчасовий робітниче-селянський уряд України, 1918
• Харків — столиця УСРР, 1923