22-літній Міхаель Шумахер дебютував у перегонах «Формула-1» в 1991 році на Гран-прі Бельгії за команду «Джордан» і наступного року, уже в команді Benetton-Ford, отримав свою першу перемогу на тій же бельгійській трасі, закінчивши чемпіонат на третій позиції. Через два роки він виграв свій перший чемпіонат і в 1995-у відстояв свій титул. До 2003 року Шумахер ще чотири рази ставав чемпіоном і перевершив рекорд Хуана Мануеля Фанхіо. Перемігши наступного року всьоме, він встановив новий рекорд «Формули-1».
Невдало провівши два наступних чемпіонати, в кінці 2006 року Шумахер залишив автоперегони, проте повернувся до змагань в 2010-у в команді Mercedes-Benz. У її складі він зумів зайняти лише третє місце. Маючи 43 роки і 173 дні, Шумахер встановив ще один рекорд як найстаріший автогонщик, що піднімався на подіум «Формули-1», проте для його амбіцій цього виявилось замало і 4 жовтня 2012 року він заявив, що остаточно залишає великий спорт. За 21 рік кар'єри крім семи перемог у чемпіонатах Шумахер залишився неперевершиним за кількістю перемог на етапах змагань (91), кількістю сходжень на подіум (155), перемог за один сезон (13) і чемпіонських титулів підряд (5).

Коментарі
Дивіться також
• Перші перегони «Формула-1», 1950
• Вісім медалей Майкла Фелпса, 2008

