У 913 році король франків Карл Простий у нагороду за вірність надав керівнику гарнізону фортеці Шатель-де-Невр (за 18 км на південь від міста Мулен) на ім'я Аймар (або Адемар) феод у графстві Беррі на узбережжі ріки Альє. У 915 році той купив розташований поблизу замок Бурбон (нині знаходиться у містечку Бурбон-л'Аршамбо), який дав назву династії, відомій як Перший дім Бурбонів. Він припинив своє існування у 1196 році зі смертю Аршамбо VII, єдина спадкоємиця котрого дочка Матильда, була одружена з коннетаблем Шампані Гі II де Дамп'єром.
Родоначальником Другого дому Бурбонів у 1216 році став їх син Аршамбо VIII, але і цей родовід перервався досить швидко, — у 1249 році Аршамбо IX загинув на Кіпрі під час Сьомого хрестового походу. Сеньорію Бурбон успадкувала його дочка Матильда II де Бурбон-Дамп'єр, по смерті котрої у 1262 році вона перейшла у спадок її сестрі Агнес, одруженій із Жаном, графом Шароле, сином герцога Бургундії Гуго IV.
Через 10 років Беатріс, дочка Агнес і Жана, вийшла заміж за Роберта де Клермона, наймолодшого, шостого, сина короля Франції Людовика IX Святого з династії Капетингів. У 1283 році він був визнаний спадкоємцем сеньйорії Бурбон, співправителем якої формально став разом з дружиною по смерті її матері 7 вересня 1288 року. Незважаючи на те, що з 1279 року, коли він невдало впав з коня під час рицарського турніру в Парижі і страждав на тривалі приступи слабоумства до своєї смерті в 1317 році, Робер Клермон відігравав помітну роль у часи правління Францією його брата Філіппа III Сміливого і племінника Філіппа IV Вродливого.
По смерті 1 жовтня 1310 року Беатріс Бургундської сеньйорію Бурбон успадкував її син Людовик (Луї Кульгавий), який за Філіппа IV Вродливого став Великим камерарієм Франції, хранителем королівської скарбниці та архіву, і цю посаду Бурбони неперервно займали до 1523 року.
Хоробрий воїн і талановитий дипломат, Людовик Бурбон проявив себе як один з найпослідовніших прихильників королівського дому Капетингів, служив при дворі дітей Філіппа IV і за правління Карла IV, останнього з «проклятих королів», 27 грудня 1327 року прийняв пропозицію монарха обміняти родове графство Клермон на графство Ла Марш, звання пера і надання сеньйорії Бурбон статусу герцогства.
Людовик Бурбон залишився вірним короні і зі сходженням на престол Філіпа VI, першого з династії Валуа. Заснована його батьком молодша гілка династії Капетингів стала королівською у 1555 році, коли Антуан де Бурбон, герцог де Вандом, зійшов на престол Наварри. У 1589 році, здолавши в ході релігійної війни претендентів на корону з Лотарингської династії, його син Генріх IV зійшов на престол Франції.
Королі з династії Бурбонів правили Францією і приєднаною до нею Наваррою до повалення монархії під час Французької революції у 1792 році. Відновлена ненадовго в 1814 році і остаточно повалена в 1815-у після падіння Першої Французької імперії, старша лінія Бурбонів остаточно була скинута в результаті Липневої революції 1830 року. Молодша гілка Бурбонів, Орлеанська, правила Францією до 1848 року, доки теж не була повалена в результаті чергової революції.
По смерті у 1700 році бездітного Карла II Габсбурга Бурбони зійшли на престол Іспанії, який згідно із заповітом зайняв його двоюрідний внук Філіп, герцог Анжуйський. Здобувши перемогу у Війні за іспанську спадщину, він ціною відмови від претензій на французький престол і ряду володінь Габсбургів у Європі зберіг корону Іспанії, якою Бурбони правлять й до сьогодні. Бурбони також змогли утвердитись на престолах Неаполітанського (1734-1806 рр.) і Сицилійського королівств (1734-1816 рр.), а після їх обєднання — у Королівстві двох Сицилій (1816-1860 рр.), та Пармського герцогства, де тричі були при владі з 1731 по 1859 рік.
Завдяки порідненню з португальською династією Браганса серед Бурбонів були і претенденти на престол Бразилії, утвердженню на якому завадило повалення там монархії в
Серед нащадків Пармської лінії Бурбонів була остання імператриця Автро-Угорщини, королева Богемії і Угорщини Цита (дружина Карла I), княгиня Болгарії і матір царя Бориса III Марія-Луїза, а також принц Феліче, завдяки одруженню котрого в 1919 році з Великою княгинею Люксембургу Шарлоттою, Бурбони сьогодні правлять Люксембургом.
Коментарі
Дивіться також
• Заснування Японської держави, 660 до н. е.
• Коронація Гуго Капета, 987
• Династія Габсбургів, 1273
• Коронація Генріха IV Бурбона, 1594
• Страта Людовика XVI, 1793
• «Король-сонце» Людовик XIV, 1643
• Заснування дому Віндзорів, 1917