Родом із забезпеченої сім'ї, Франсуа Адрієн Моріс Марі Міттеран в юності був ревним католиком і дотримувався консервативних поглядів. Він здобув юридичну освіту в Сорбонні, в чині сержанта брав участь у Другій Світовій війні на лінії Мажино — після поранення (1940) і 18 місяців полону, він з третьої спроби зумів здійснити втечу з полону, повернувся до Франції, де працював у колабораціоністському уряді Віши, одночасно підтримуючи рух Опору.
В 1946 році Міттеран був обраний депутатом Національних зборів, а в 1947 році став наймолодшим міністром Франції з часів Імперії. Надалі Міттеран займав міністерські посади в 11 урядах, допоки його успішна кар'єра не була перервана в травні 1958 року падінням Четвертої Республіки і приходом до влади генерала де Голля. Міттеран виставляв свою кандидатуру на президентських виборах в 1965, 1974 роках, але зазнавав поразки (Шарлю де Голлю і Валері Жискар д'Естену, відповідно) і переміг лише в 1981 році, а в 1988-у був переобраний на повторний термін президентства.
Його чотирнадцятирічне президентство (два терміни по 7 років) — найтриваліше в історії Франції. На початку кожного свого президентського терміну Міттеран розпускав парламент і оголошував дострокові вибори, щоб в перших 5 років президентського терміну мати більшість в парламенті, і обидва рази після цього його партія програвала наступні вибори, через що в останні два роки обох термінів Мітеран вимушений був миритися з консервативними прем'єр-міністрами.
Як соціаліст, Міттеран спочатку намагався втілювати програмні установки партії (націоналізація банків і великих промислових груп, адміністративна децентралізація, скорочення робочого тижні до 39 годин і т.д.), однак здійснені без врахування реалій інтегрованого простору Європейського співтовариства, ці радикальні заходи привели до дестабілізації французької економіки, і після 1983 року Міттеран змінив курс на укріплення національної валюти, зміцнення позицій Франції на міжнародній арені і більшої інтеграції країни з партнерами по ЄЕС.
До досягнень свого президентства, Міттеран відносив відміну у Франції смертної кари, зниження до 60 років (з 65-и) пенсійного віку, надання п'ятитижневої оплачуваної відпустки, введення податку на надприбутки, підписання Шенгенської угоди та Маастрихтського договору, дворазове зменшення безробіття і майже десятиразове скорочення державного боргу; за часів Міттерана у Франції законодавчо заборонена дискримінація гомосексуалістів, вперше жінка стала прем'єром Франції, оновлено Лувр, збудовано арку Дефанс і Опера Бастилія.
Міттеран був найстарішим президентом Франції в XX столітті (йому було 78 років і 7 місяців, коли він покинув пост президента) і прожив менше всіх президентів після відходу з посади (всього 236 днів). Він помер 8 січня 1996 року від раку простати, хвороби, яку він приховував обидва терміни свого президентства. Франсуа Міттеран був похований у себе на батьківщині в містечку Жарнак (департамент Шаранта) в родинному склепі.
Коментарі
Дивіться також
• Шарль де Голль — президент П'ятої Республіки, 1958
• Відкриття Євротунелю, 1994
• Помер Рональд Рейган, 2004
• Померла «Залізна леді», 2013