Головні події 716-736 років

• Початок Реконкісти, 9 червня 721
• Битва при Пуатьє Карла Мартела, 10 жовтня 732

Політичні лідери 716-736 років

• Болгарське ханство: Тервел (701-721), Кормесій (721-738)
• Китайська Тан: Лі Лунцзі (Сюань-цзун) (713-756)
• Королівство Астурія: Пелайо (718-737)
• Королівство вестготів: Ардо (Ардабаст) (714-721)
• Королівство лангобардів: Лютпранд (712-744)
• Королівство франків: Хільперік II (715-721), Теодоріх IV (721-737)
• Омейядський халіфат: Сулейман ібн Абд аль-Малік (715-717), Умар II (717-720), Язід II (720-724), Хішам ібн Абд аль-Малік (724-743)
• Східна Римська імперія: Феодосій III (715-717), Лев III Ісавр (717-741)
• Хазарський каганат: Бузір Главан (690-730), Біхар (730-755)

Всі події 716-736 років

квітень 716 • В ході Громадянської війни в Державі франків військо під командуванням майордома Австразії Карла Мартела на ріці Амбла (нині — Амель, Бельгія) розбило франксько-фрізське військо на чолі з майордомом Нейстрії Рагенфредом і королем Радбодом. Це була перша перемога Карла Мартела, яка дозволила йому відновити свої позиції в Австразії. Важкі втрати фрізів змусили Радбода відмовитися від подальшої участі у франкських міжусобиці.

717 • По смерті Паоло Лучіо Анафесто другим дожем Венеції став Марчело Тегальяно.

21 березня 717 • Поблизу Віньши (нині — Ле-Рю-де-Вінь, Франція) війська Карла Мартела розбили армію короля франків Хільперіка II і майордома Нейстрії Рагенфріда, що дало можливість Мартелу проголосити Хлотара IV королем Австразії.

25 березня 717 • Після 1 року і 10 місяців правління усунуто імператора Феодосія III. Свого часу він не був визнаний 4 стратегами і зокрема командувачем військ в Анатолії Левом Ісавром, який став новим імператором Візантії. Феодосій III закінчив свої дні ченцем у монастир в Ефесі.

25 травня 717 • Лев III Ісавр коронувався імператором Візантії. Він став засновником Сирійської династії, що правила до 802 року.

15 липня 717 • Війська під проводом Маслама ібн Абдул-Маліка розпочали Другу арабську облогу Константинополя, яка тривала більше року і завершилась перемогою візантійців, які змусили арабів відступити з великими втратами.

718 • Відбулась битва біля Ковандоги (Північна Іспанія), в якій війська Пелайо, короля Астурії, розбили армію Омейядського халіфату. Ця перемога вважається початком Реконкісти.

15 серпня 718 • Невдачею закінчилась 13-місячна облога Константинополя арабськими військами халіфа Сулеймана ібн Абдул-Маліка. Араби з великим втратами відвели свої війська і відмовились від планів вторгнення в Східну Європу.

719 • Колишній імператор Анастасій II за підтримки кагана Булгарії Тервела здійснив спробу повалити владу Лева III Ісавра, однак спроба захопити Константинополь не вдалась, Анастасій був схоплений і обезголовлений.

721 • Згідно з легендою принцеса Любуша і її чоловік легендарний перший князь чехів Пржемисл Орач на лівому березі річки Влтави заснували місто, відомо сьогодні як Прага.

13 лютого 721 • По смерті Хільперіка ІІ королем франків став 9-літній Теодоріх IV, що перебував під повним контролем майордома Карла Мартела.

9 червня 721 • Під Тулузою війська принцепса Аквітанії Еда Великого вщент розбили армію Аль-Андалузії, яку очолював валі Аль-Самх ібн-Малік. Це був перший великий успіх у протистоянні арабській експансії в Європу, який разом з перемогою вестготів в Астурії наступного року вважається початком процесу витіснення мусульман з Піренейського півострова, що тривав наступні сім століть.

30 листопада 722 • Англійського монаха Вінфріда, що отримав ім'я Боніфаций, папа римський направив як єпископа-місіонера проповідувати християнство на землях північніше Рейну. З іменем Боніфация пов'язують виникнення в 744 році знаменитого Фульдського монастиря у Франкському королівстві.

724 • На берегах ріки Яксарти у Трансоксанії (нині — Таджикистан) у битві, відомій як «День Спраги», війська Тюргеського каганату завдали нищівної поразки армії Омейядського халіфату, який втратив контроль над регіоном.

728 • Король лангобардів Лютпранд і папа Римський Григорій ІІ підписали угоду, за якою у керування папі було передано місто Сутрі під Римом і кілька навколишніх селищ «як дарунок святим апостолам Петру та Павлу». Отримана як «Дарунок у Сутрі» територія була першою за межами Рима.

15 січня 730 • На раді сенаторів та вищого духовенства імператор Візантії Лев ІІІ Ісавр заборонив в імперії шанування ікон, які прирівняли до ідолів, і робити зображення Бога та святих. Період іконоборства тривав до середини ІХ століття.

8 грудня 730 • Перемогою Хазарського каганату завершилась дводенна битва біля Ардебіля (нині — Іран), в якій війська Арабського халіфату Омейядів були повністю розбиті.

732 • Перетнувши Піренеї через перевал Ронсесвальєс, 50-тисячна мусульманська армія Омейядського халіфату під командуванням валі Аль-Андалуса Абдур-Рахмана ібн Абдалаха захопила Бордо, після чого на ріці Гаррона була розбита військами герцога Аквітанії Одо Великого.

10 жовтня 732 • У битві між Туром і Пуатьє (нині — Франція) франкський майордом Карл Мартел, розбив кількісно переважаючу армію іспанських маврів, чим зупинив їх просування в Західну Європу. У цій битві загинув Абд-ар-Рахман, мусульманський правитель Кордови, що змусило маврів залишити Галлію і в майбутньому не здійснювати на неї великих набігів.

734 • Мусульманські війська Аль-Андалус захопили міста Авіньйон, Арль і Марсель.

Народились в 716-736 роках

717 — †18 червня 741 • Лев III (Лев Ісавр), візантійський імператор (717-741 рр.); засновник Сирійської династії.

722 — †9 червня 754 • Абуль-Аббас ас-Саффах, арабський халіф (749-754 рр.), перший з династії Аббасидів; брат халіфа аль-Мансура.

731 — †30 вересня 788 • Абд ар-Рахман I, перший емір Кордови (756-788 рр.); засновник династії кордовських Омейядів, яка правила більшою частиною Іспанії до 1031 року; син останнього омейядського халіфа Марвана II ібн Мухаммада.

735 — †19 травня 804 • Алкуїн, англосаксонський чернець, учений та педагог; член двору Карла Великого в Аахені.

Померли в 716-736 роках

716 • Муса ібн Нусайр, державний діяч Арабського халіфату, підкорювач Магрибу і Андалузії. Пом. 1308 років тому у 76 років (нар. 640 р.).

717 • Паоло Лучіо Анафесто, перший дож Венеції (697-717 рр.). Пом. 1307 років тому.

718 • Тервел, хан Дунайської Болгарії з династії Дуло (700-721 рр.); син хана Аспаруха. Пом. 1306 років тому у 43 роки (нар. 675 р.).

720 • Тарік ібн Зіяд, берберський військовий діяч халіфату Омейядів, завойовник вестготської Іспанії (711 р.). Пом. 1304 роки тому у 50 років (нар. 670 р.).

735 • Одо Великий, принцепс Аквітанії (700-735 рр.). Пом. 1289 років тому.

25 травня 735 • Беда Преподобний, бенедиктинський чернець, англійський історик («Церковна історія народу англів», 731 р.). Пом. 1289 років тому у 63 роки (нар. 672 р.).