Головна подія 475-495 років
Політичні лідери 475-495 років
• Західна Римська імперія: Афраній Сіагрій (465-486), Юлій Непот (474-475), Флавій Орест (475-476),
Ромул Август (475-476)
• Королівство вандалів і аланів:
Гейзеріх (439-477), Гунеріх (477-484), Гунтамунд (484-496)
• Королівство вестготів: Ейріх (466-484),
Аларіх II (484-507)
• Королівство остготів:
Теодоріх Великий (470-526), Теодоріх Страбон (473-481)
• Королівство салічних франків: Хільдерік I (457-481), Хлодвіг I (481-509)
• Папа Римський: Геласій I (492-496)
• Персія Сасанідів: Пероз I (459-484), Балаш (484-488), Кавад I (488-496)
• Східна Римська імперія: Зенон (474-475, 476-491), Василіск (475-476),
Одоакр (476-493), Марк (475-476), Анастасій I (491-518)
Всі події 475-495 років
9 січня 475 • В результаті змови імператор Зенон був змушений зректись влади і новим правителем Візантії став дядько його дружини Василіск. Через 20 місяців він був повалений і Зенон знову став одноосібним імператором Сходу.
31 жовтня 475 • Флавій Ромул Август проголошений римським імператором. Він став останнім імператором Західної Римської імперії.
23 серпня 476 • Після відмови військового магістра Ореста винагородити германських найманців за їхні послуги та підтримку його повстання роком раніше їх командуючий Одоакр проголошений військами Королем Італії.
4 вересня 476 • Війська германців захопили Равенну і змусили імператора Ромула Августа зректись престолу. Їх вождь Одоакр висловив покору східно-римському імператору Зенону й став одноосібним правителем Італії. Західна Римська імперія припинила своє існування.
477 • Згідно з «Англосаксонською хронікою» король саксів Елла з військом, очолюваним його трьома синами, висадився на південному узбережжі Англії. Він вважається першим королем відвойованої у бриттів території, відомої сьогодні як Сассекс.
480 • По смерті короля бургундів Хільперіка I в Турне (нині — Бельгія) спадкоємцем володінь у Східній Галлії став його племінник Гундобад, колишній римський патрицій і син Гундіоха, засновника Бургундського королівства зі столицею в Женеві.
25 квітня 480 • У Салоні (нині — Спліт, Хорватія) своїми охоронцями убитий Юлій Непот, останній легітимний імператор Західної Римської імперії, який у серпні 475 року втратив владу в Італії, але визнавався «імператором Заходу» Константинополем, правлячи в Далмації, Марокко та Північно-Західній Галлії. По його смерті імператор Зенон формально скасував поділ Римської імперії на Східну й Західну.
482 • У спробі примирити конфліктуючі після Халкідонського собору (451 року) партії міафізитів і діофізитів імператор Зенон оприлюднив віросповідальне послання «Енотікон», написане Константинопольським патріархом Акакієм. Визнання святості трьох перших Вселенських соборів — Нікейського, Константинопольського і Ефеського — і відмова від визнання Другого Ефеського і Халкідонського соборів привела до конлікту з Римом і 35-літнього розриву між західною та східною церквами, який увійшов в історію як «Акакіанська схизма».
484 • Під Гератом (нині — Афганістан) війська білих гунів (ефталітів) на чолі з Кушнавазом, правителем Хорасану, на голову розбили значно переважаючу армію Держави Сасанідів. Король Балаш, наступник Пероза, що загинув у бою, був змушений погодитись на виплату данини, яка тривала до середини наступного століття, коли Хосров I Ануширван остаточно здолав білих гунів, приєднавши до Персії території Тохаристану, Забулістану, Кабулістану і Саганіяну.
486 • У битві під Суасоном салічні франки на чолі з Хлодвігом і камбрейські під проводом Рагнахара розбили дукса Сіагрія, римського намісника у Північній Галлії. Суасонська область була останнім володінням Римської імперії у Західній Європі.
28 серпня 489 • Під час остготського завоювання Італії відбулась битва на ріці Ізонцо, в якій військо остготів під командуванням Теодоріха Великого перемогло армію правителя Італії остгота Одоакра.
30 вересня 489 • Під Вероною військо остготів під командуванням короля Теодоріха Великого здобуло перемогу над військом правителя Італії Одоакра, що дало можливість наступного року захопити Тіцинум (нині — Павія), Медіоланум (Мілан) і Ріміні й розпочати наступ на Равенну.
11 квітня 491 • Після смерті Флавія Зенона при підтримці його вдови Аріадни правителем Візантії став Анастасій I. 20 травня 491 року Аріадна вийшла за нього заміж.
25 лютого 493 • Після трьох років облоги Равенни правитель Італії Одоакр погодився капітулювати і розпочати мирні переговори з Теодоріхом Великим.
5 березня 493 • Після укладення перемир'я із Одоакром вождь остготів Теодоріх Великий вступив у Равенну.
495 • Згідно з «Англосаксонською хронікою» ватажок саксів Кердік з військом на п'яти кораблях висадився на півдні Англії. Розбивши у кількох битвах бритів, він зумів закріпитись у сучасному Гемпширі і в 519 році став засновником королівства Західних саксів (Вессекса).
Народились в 475-495 роках
475 — †
550 • Діонісій Малий, чернець зі Скіфії, один зі святих Отців Церкви.
476 — †
550 • Аріабхата, індійський астроном і математик; обчислив діаметр Землі і Місяця.
бл. 477 — †
524 •
Аніцій Боецій, італійський філософ-неоплатонік («Розрада від філософії»), математик («Основи арифметики»), теоретик музики («Про музику»), християнський теолог.
478 — †
573 • Нарсес, полководець і впливовий царедворець при імператорі Юстиніані I.
480 — †
525 • Цзу Генчжі, китайський астроном, математик (обчислив об'єм кулі) і політичний діяч.
482 — †
14 листопада 565 • Юстиніан I Великий (Флавій Петро Савватій Юстиніан), візантійський імператор (з 527 року), ініціатор будівництва храму св. Софії в Константинополі, написання "Зведення цивільного права", правитель, що частково відновив могутність Римської імперії, привівши Візантію до вершини її розквіту.
490 — †
13 березня 565 •
Велізарій Флавій, полководець імператора Східної Римської імперії Юстиніана I Великого, один з найславетніших полководців світової історії.
495 — †
21 червня 524 • Хлодомир, король франків (511-524 рр.) з династії Меровінгів; син Хлодвіга І.
Померли в 475-495 роках
25 січня 477 •
Гейзеріх, король германської
Держави вандалів та аланів (428-477 рр.) зі столицею в Карфагені. Пом. 1547 років тому десь у
88 років (нар. бл.
389 р.).
25 квітня 480 • Юлій Непот,
останній легітимний імператор Західної Римської імперії (474-475 рр.), визнаний Константинополем. Пом. 1544 роки тому десь у
50 років (нар. бл.
430 р.).
481 • Хільдерік I, король салічних франків (457-81 рр.); син напівлегендарного короля франків Меровея, батько короля
Хлодвіга І. Пом. 1543 роки тому десь у
45 років (нар. бл.
436 р.).
28 грудня 484 • Ейріх, король Вестготського королівства (466-84 рр.) з династії Балтів. Пом. 1540 років тому десь у
44 роки (нар. бл.
440 р.).
7 квітня 485 • Прокл Діадох, античний філософ-неоплатонік, керівник Платонівської академії. Пом. 1539 років тому у
73 роки (нар.
8 лютого 412 р.).
487 • Афраній Сіагрій, римський воєнначальник, дукс Північної Галлії (465-486 рр.) з центром у Суасоні, останнього римського володіння у західній Європі. Пом. 1537 років тому десь у
57 років (нар. бл.
430 р.).
488 • Хенгіст, другий конунг держави ютів у Кенті (455-88 рр.); брат-близнюк першого короля Хорса. Пом. 1536 років тому.
9 квітня 491 • Флавій Зенон Ісавр, візантійський імператор (474-75, 476-91 рр.) з династії Левів (Фракійської). Пом. 1533 роки тому десь у
66 років (нар. бл.
425 р.).
15 березня 493 • Флавій Одоакр, германський воєнначальник на римській службі; повалив останнього римського імператора (476). Пом. 1531 рік тому десь у
60 років (нар. бл.
433 р.).