Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 424 - 454 років

Головні події 424 - 454 років

Політичні лідери 424 - 454 років

Вірменія: Арташес IV (422-428) • Держава Сасанідів: Баграм V (420-438), Єздигерд II (438-457) • Західна Римська імперія: Валентиніан III (425-455), Флавій Аецій (425-454) • Королівство вестготів: Теодоріх I (418-451), Торісмунд (451-453), Теодоріх II (453-466) • Папа Римський: Лев I (440-461) • Східна Римська імперія: Феодосій II (402-450), Маркіан (450-457).

Всі події 424 - 454 років

425 - У Константинополі (сьогодні — Стамбул) рішенням імператора Феодосія II засновано вищу школу, яка з часом стала основним навчальним закладом країни для підготовки висококваліфікованих державних, військових і церковних службовців. Реорганізована у подальшому в університет, вона діяла наступне тисячоліття до падіння Східної Римської імперії.

23 жовтня 425 - Шестилітній Валентиніан III проголошений імператором Західної Римської імперії при регентстві своєї матері Галли Плацидії, вдови короля вестготів Атаульфа.

28 квітня 428 - Імператор Східної Римської імперії Феодосій II призначив архієпископом Константинополя представника Антіохійської богословської школи єпископ Несторій, прихильник христилогічного вчення про зв'язок людської особистості Ісуса з Божественною природою, відомого як несторіанство.

431 - Захоплене після 14 місяців облоги ваналами місто Гіппон Царський (нині — Аннаба, Алжир) стало столицею їх держави.

434 - По смерті Ругіли в 434 році його племінники Бледа і Аттіла стали вождями гунів, за правління яких їх багатонаціональна держава з центром в Паннонії досягла найбільшого розквіту, простягнувшись від Волги на Сході до Рейну на Заході.

9 серпня 435 - На престол Баакульського царства майя в Паленке зійшов його другий правитель — 13-річний син засновника династії, відомий під умовним іменем Каспер.

29 жовтня 437 - У Константинополі пройшло весілля західного імператора Валентиніана III і дочки Федосія II Ліцинії Євдоксії, що символізувало возз'єднання двох гілок династії Феодосія.

15 лютого 438 - У Константинополі опубліковано "Кодекс Феодосія", першу офіційну збірку законів Римскої імперії, укладену за ініціативою імператора Феодосія II. З 1 січня наступного року вона набула чинності в обох частинах імперії.

439 - Грецька стала офіційною мовою Східної Римської імперії.

19 жовтня 439 - Війська вандалів і аланів під керівництвом Гейзеріха захопили Карфаген, який став столицею однієї з перших германських держав у Північній Африці.

441 - Очолювані Атіллою гуни захопили Констанцу (нині — Румунія), одне з останніх римських міст на лівобережжі Дунаю.

442 - Після повернення Сіцилії і Мавританії імператор Валентиниан III підписав мирний договір з Гейзеріхом, визнавши суверенітет Королівства вандалів над захопленими ними територіями на півночі Африки. Як символ примирення він запропонував видати заміж свою старшу дочку Євдокію за сина Гейзеріха і його спадкоємця Гунеріха, але оскільки той уже був одружений, то дружину Гунеріха звинуватили у спробі отруїти чоловіка і її відрізані вуха й ніс відправили її батькові, королю вестготів Теодоріку I в Тулузу.

443 - Бургундці уклали з римлянами мир, погодившись стати федератами на західних кордонах Римської імперії. Рішенням військового магістра Флавія Аеція їм для поселення були виділені землі в околицях Женевського озера.

26 травня 451 - На Аварайському полі в провінції Васпуракан (Західний Іран) відбулась найбільша битва в історії Вірменії — персидська армія Сасанідів розбила повсталих проти насильницького насаджування зороастризму вірмен на чолі з полководцем Варданом Маміконяном, який очолив антиперсидське повстання. Сам Маміконян загинув у бою, а його сподвижники, які попали в полон, були страчені. Незважаючи на перемогу, перси, налякані масштабом повстання, відновили самоуправління Вірменії, привілеї місцевої знаті і християнського духовенства.

20 червня 451 - У битві на Каталаунських полях війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію. Ця битва, в якій загинуло від 190 до 300 тисяч чоловік, вважається найбільшою і найкровопролитнішою у Європі V століття.

8 червня 452 - Орди гуннів під проводом Атілли вступили на територію сучасної Італії — вони нанесли удар з боку Паннонії через широкий рівнинний прохід в Альпах. Першою під удар потрапила Аквілея в провінції Венето, найбільший на той час місто на Адріатичному узбережжі.

березень 453 - У свою чергову шлюбну ніч за нез'ясованих обставин помер Аттіла — чи то засьорбнувшись кров'ю від крововиливу після бурхливо проведеної ночі, чи то був заколотий своєю молодою дружиною. Новим каганом гуннів став син Аттіли Ернак, який загинув наступного року в ході міжусобної війни.

454 - В ході міжусобної війни, що почалася після смерті Аттіли, у битві при Недао в Паннонії військо германських племен, очолюване королем гепідів Ардаріком, завдало поразки гунам. Загибель їх короля Елака означала остаточний розпад Держави гунів, які на чолі з Денгизихом були змушені втекти у Північне і Західне Причорномор'я, де в 469 році зазнали поразки від візантійців і остаточно зійшли з європейської історії.

21 вересня 454 - За наказом римського імператора Валентина III в Равені вбито головнокомандуючого римськими військами Флавія Аеція, котрий в 443 році разом з гуннами розгромив державу бургундців, а в 451 році в битві на Каталаунських полях при підтримці германців завдав поразки гуннам і набув загрозливої для імператора могутності. Через півроку сам Валентин був убитий прихильниками Аеція.

Народились в 424 - 454 роках

426 - 453, Лю Шао, 4-й імператор династії Сун (453).

430 - 25 квітня 480, Юлій Непот, останній легітимний імператор Західної Римської імперії (474-475 рр.), визнаний Константинополем.

431 - 9 липня 518, Анастасій I (Флавій Анастасій), останній імператор Візантії (491-518 рр.) з династії Левів.

433 - 15 березня 493, Флавій Одоакр, германський воєнначальник на римській службі; повалив останнього римського імператора (476).

435 - 9 квітня 491, Флавій Зенон Ісавр, візантійський імператор (474-75, 476-91 рр.).

440 - 502, Вахтанг I (Вахтанг Горгасалі), цар Іберії (449-502 рр.) з династії Хосровідів.

443 - 501, Годегізель, король Бургундії (473-501 рр.); син Гундіоха брат Гундобада.

450 - 1 серпня 527, Юстин I, імператор Візантії (518-527 рр.), перший імператор династії Юстиніанів.

451 - 30 серпня 526, Теодоріх Великий, король остготів (470-526 рр.) із роду Амалів; син короля Теодеміра.

Померли в 424 - 454 роках

28 серпня 430 - Августин Аврелій Блаженний, християнський теолог і церковний діяч, головний представник західної патристики, родоначальник християнської філософії історії. 1589 років тому, в 76 років (нар. 13 листопада 354 р.).

22 червня 431 - Паулін Ноланський, давньоримський державний, церковний діяч, поет часів пізньої Римської імперії. 1588 років тому, в 77 років (нар. 354 р.).

434 - Руа (Ругіла), правитель гуннів. 1585 років тому, в 66 років (нар. 368 р.).

9 червня 439 - Атлатлькавак, правитель міста Теотіуакан (374-439 рр.). 1580 років тому.

17 лютого 440 - Месроп Маштоц, вірменський лінгвіст, письменник, місіонер; творець вірменської абетки. 1579 років тому, в 79 років (нар. 361 р.).

444 - Бледа, вождь гуннів (з 434 р.); брат і співправитель Аттіли. 1575 років тому, в 54 роки (нар. 390 р.).

28 липня 450 - Феодосій II Каліграф (Флавій Феодосій Август), імператор Східної Римської імперії (402-450 рр.); син імператора Аркадія. 1569 років тому, в 49 років (нар. 10 квітня 401 р.).

26 травня 451 - Вардан Маміконян, вірменський полководець, герой антиперсидського повстання вірмен 449—451 років. 1568 років тому, в 63 роки (нар. 388 р.).

453 - Лю Шао, 4-й імператор династії Сун (453). 1566 років тому, в 27 років (нар. 426 р.).

Головні події 424 - 454 років

keyboard_arrow_left408
470keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward