28 червня 1389 року між Сербією та Османською імперією відбулась битва на Косовому полі, в ході якої війська князя Лазара Хребеляновича зазнали поразки і Сербія попала у васальну залежність від Туреччини. Сам Лазар і султан Мурад загинули в бою, а їхні сини Стефан і Баязід уклали угоду, за якою Сербія стала васалом Османської імперії.
Політичні лідери 1380 - 1390 років
Імперія Тимуридів:
Тамерлан (1370-1405) • Англія:
Річард II Плантагенет (1377-99) • Арагон: Педро IV Церемонний (1336-87), Хуан I Мисливець (1387-96) • Велике князівство Литовське:
Ягайло (1377-81, 1382-92), Кейсут (1381-82) • Золота Орда:
Тохтамиш (1380-95) • Китайська Мін: Юаньчжан (1368-98) • Королівство Польща: Людовик Угорський (1370-82), Ядвіга Анжуйська (1384-99),
Владислав II Ягайло (1386-1434) • Королівство Франція: Карл V Мудрий (1364-80),
Карл VI Божевільний (1380-1422) • Московське князівство: Дмитро Донський (1359-89), Василь Дмитрович (1389-1425) • Османська імперія:
Мурад I (1360-89),
Баязід I Блискавичний (1389-1403) • Східна Римська імперія: Іоанн V Палеолог (1341-91), Андронік IV Палеолог (1350-85), Мануїл II Палеолог (1373-1425), Іоанн VII Палеолог (1377-1408) • Угорське королівство: Людовик Великий (1342-82), Марія I Анжуйська (1382-85, 1386-95), Карл II Малий (1385-86),
Сигізмунд Люксембурзький (1387-1437) • Шотландія:
Роберт II Стюарт (1371-90), Роберт III (1390-1406).
Головні події 1380 - 1390 років
Всі події 1380 - 1390 років
31 травня 1380 - Між великим князем литовським Ягайлом і великим магістром Тевтонського ордену Вінріхом фон Кніпроде підписано Давидішковський договір, яким домовились про домовилися про спільний ненапад і Ягайло погоджувався не перешкоджати Ордену воювати з його дядьком Кейстутом Гедиміновичем і його сином Вітовтом. Він став однією з причин першої громадянської війни у Великому князівстві Литовському.
21 вересня 1380 - На
Куликовому полі (зараз — Тульська область, Росія) руські війська на чолі з князем Володимирським і Московським Дмитрієм Івановичем, васалом Золотої Орди, за наказом Тохтамиша, законного претендента на ханський престол,
вступив у бій проти армії самозванного претендента Мамая. Після поразки, Мамай, разом з залишками війська, відійшов на землі Кримського ханства і Великого Князівства Литовського.
жовтень 1380 - Під час підготовки до битви на ріці Калка більшість війська темника Мамая без бою перейшли на бік
Тохтамиша, який за підтримки самаркандського еміра Тамерлана став ханом
Золотої Орди і відновив єдиність держави.
1381
13 червня 1381 - Селянська армія
Вота Тайлера увійшла в Лондон, спалюючи урядові будинки, звільняючи в'язнів тюрем і убиваючи урядовців. Демонструючи повну лояльність до короля, Тайлером були висунуті умови відміни кріпацтва, старти великої кількості людей з королівського оточення, які на думку повсталих були винні у зловживанні владою, конфіскації церковних земель.
1382
23 серпня 1382 - Золотоординський хан Тохтамиш розпочав облогу Москви, яка закінчилась через три дні розграбуванням міста, руйнуванням церков і вбивствами містян (загинуло близько 25 тисяч чоловік із 40 тисяч, що проживали на той час у Москві).
26 серпня 1382 - Після триденної облоги золотоординський хан Тохтамиш захопив Москву, яку розграбував і спалив, знищивши більше половини населення міста і взявши кілька тисяч у полон. Ця перемога дала можливість Тохтамишу утвердити свою владу на всій території Золотої орди.
1385
14 серпня 1385 - У битві біля Альжубаротти, 7-тисячний португальський загін розбив 30-тисячну іспанську армію, відстоюючи незалежність Португалії.
14 серпня 1385 - Великий князь литовський
Ягайло підписав з Польщею
Кревську унію про об'єднання земель. Договір набирав чинності через рік і передбачав введення у Литві католицизму і сходження Ягайла на престол нової об'єднаної держави.
1386
2 лютого 1386 - Згідно з Кревською унією, підписаною Польщею і Литвою в 1385 році, Великого князя литовського Ягайла обрано королем Польщі. Одружуючись з польською королевою Ядвігою, Ягайло зобов'язався навернути Литву на католицизм, самому стати католиком і "на вічні часи прилучити свої землі литовські й руські до Польської Корони". Після прийняття католицизму Ягайло взяв ім'я Владислав II і став засновником династії Ягеллонів.
17 лютого 1386 - Шлюб Великого князя литовського Владислава Ягайла з 12-літньою Ядвігою, дочкою Людовика I Великого (Угорського), завершив оформлення польсько-литовської унії, договір про яку був підписаний у Креві (Кревська унія, 1385 р.). Династія Ягайлів (Ягеллонів) правила об'єднаною державою до 1572 року.
4 березня 1386 - У Кракові
на престол Польщі зійшов чоловік Ядвіги Анжуйської Великий князь литовський Ягайло, який лише два тижні перед тим прийняв хрещення. За майже п'ятдесят років його правління Владислав II Ягайло хрестив Литву, приєднав до своїх володінь Галицьку Русь, домігся васальної залежності Молдовського князівства і перемогою над Тевтонським орденом зупинив німецьку експансію на Схід.
9 липня 1386 - У битві під Земпахом війська Швейцарської конфедерації завдали вирішальної поразки австрійській армії - в битві загинув австрійський полководець, герцог Тіроля Леопольд III і
Габсбурги припинили спроби завоювання швейцарських кантонів.
18 жовтня 1386 - У Німеччині курфюрстом Рупрехтом I з дозволу папи римського Урбана VI відкрито
університет Гейдельберга. Він став четвертим університетом Священної Римської імперії після Болонського, Віденського і Празького університетів і першим на території сучасної Німеччини.
21 листопада 1386 - Війська Тамерлана захопили столицю Грузії Тбілісі, розграбували місто і взяли в полон царя Баграта V Великого.
1387
1387 - Молдовський господар Петро I Мушат визнав польський сюзеренітет.
1388
9 квітня 1388 - Відбулась остання битва Швейцарсько-автрійської війни - незважаючи на кількісну перевагу 16 до 1, у
битві під Нефельсом лицарська армія Леопольда III Габсбурга зазнала нищівної поразки від швейцарських військ Союзу восьми міст. Щороку, в перший четвер квітня жителі кантона Гларус святкують перемогу в битві під Нефельсом, і цей день є офіційним святом кантону.
1389
28 червня 1389 - Між Сербією та Османською імперією відбулась
битва на Косовому полі (поблизу сучасного міста Пріштіна), в ході якої війська князь Лазара Хребеляновича зазнали поразки і Сербія попала у васальну залежність від Туреччини. Сам Лазар і султан Мурад загинули в бою, а їхні сини, Стефан і Баязід, заключили союзницький договір.
Матеріали сайту «Цей день в історії» поширюються за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)»
При їх використанні пряме, активне гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
Читайте нас також у Google+, Facebook, Twitter, YouTube; стрічки новин (RSS): сьогоднішні події, нові статті.