Головні події 800-820 років

• Карл Великий — імператор Заходу, 25 грудня 800
• Помер Карл Великий, 28 січня 814

Політичні лідери 800-820 років

• Імператор Заходу: Карл Великий (800-814), Людовик I Благочестивий (813-840)
• Аббасидський халіфат: Гарун аль-Рашид (786-809), Мухаммед аль-Амін (809-813), Абдуллах аль-Мамун (813-833)
• Болгарське ханство: Кардам (777-803), Крум Грізний (803-814), Омуртаг (814-831)
• Китайська Тан: Лі Ко (Де-цзун) (779-805), Лі Сун (Шунь-цзун) (805), Лі Чунь (Сянь-цзун) (805-820), Лі Ю (Му-цзун) (820-824)
• Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806), Никифор (806-815)
• Королівство франків: Карл Великий (768-814), Людовик I Благочестивий (814-840)
• Король Італії: Піпін (781-810), Бернар (810-818), Лотар (818-844)
• Папська держава: Лев III (795-816)
• Східна Римська імперія: Ірина Афінська (780-802), Никифор I (802-811), Ставракій (803-811), Михайло I Рангаве (811-813), Лев V Вірменин (813-820), Костянтин Симбат (813-820), Михайло II Травл (820-829)
• Хазарський каганат: Єзекія (785-810), Манасія I (810-820), Ханукка (820-830)

Всі події 800-820 років

25 грудня 800 • У Римі папа Лев III коронував франкського короля Карла Великого імператором — з цього дня його повний титул звучав так: "Карл наймилостивіший, величний, Богом коронований, великий миротворець, Римської імперії правитель і милістю Божою король франків і лангобардів". Урочистості з цієї нагоди відбулись у базиліці св. Петра і сам папа, стоячи на колінах, привітав імператора. Карл став другим, після візантійського імператора, хто прийняв цей високий титул, хоча римське право вважало імператорську гідність неподільною.

3 квітня 801 • Після кількох місяців облоги війська короля франків Людовика Благочестивого звільнили від маврів Барселону.

28 грудня 801 • Людовик Благочестивий після майже річної облоги захопив Барселону. Вона стала столицею Іспанської марки.

31 жовтня 802 • Після п'яти років правління з престолу усунута імператриця Ірина і вислана на острів Лесбос. Новим імператором Візантії став міністр фінансів Никифор, якого у соборі Святої Софії коронував патріарх Тарасій.

803 • Представники Никифора I і Карла Великого уклали Нисефорський мир, яким були визначені кордони між Візантією і Королівством франків в Адріатичному морі, зокрема зберігався грецький суверенітет над островами вздов узбережжя Далмації, Венеція отримувала незалежність, а Хорватська Далмація та Істрія відходили до сфери впливу франків..

804 • Халіф Гарун аль-Рашид призначив Ашота Мсакера, правителя області Спер, князем Вірменії. Це стало початком утвердження династії Багратидів у якості основної політичної сили у Вірменії.

806 • Імператор Карл Великий поділив свої володіння між синами: Карл Молодший отримав Австразію, Нейстрію, Бургундію, Саксонію і Тюрінгію, Пепіну дісталась Італія, Баварія і Швабія, Людовіку Благочестивому — Аквітанія, Прованс та Іспанська марку.

807 • По смерті короля Кенту Кутреда його брат, король Мерсії Кенвульф, став правити обома державами.

807 • Невдачею закінчилась дворічна облога міста Патри місцевими слов'янськими племенами за підтримки арабського флоту. Це дало змогу Візантії через два століття поновити контроль над Пелопоннесом.

808 • Данські вікінги під проводом Гудфреда напали і спустошили землю ободритів, які уклали союз з Карлом Великим. Під час цього походу було зруйновано один з найважливіших центрів західнобалтійської торгівлі місто Рерік у гирлі Одеру, звідки ремісники і купці були вивезені до Хедебю на півдні Ютландії.

квітень 809 • Після тривалої облоги болгарський хан Крум захопив фортецю Сердіка (нині — Софія, Болгарія), яка протягом наступних десятиліть стала форпостом болгарських наступу на південь Балкан.

квітень 810 • Згідно з «Анналами королівства франків» король датчан Гудфред на 200 кораблях здійснив похід проти фризів, котрих здолав у кількох битвах і повернувся з викупом у 100 фунтів срібла.

26 липня 811 • У битві з болгарами, очолюваними ханом Карумом, в Вирбишській ущелині загинув візантійський імператор Никифор. Болгарський хан Крум наказав зробити з черепа Никифора чашу для вина.

2 жовтня 811 • Управитель імператорського палацу Михайо Рангаве скинув хворого імператора Ставракія й захопив владу у Візантії.

22 червня 813 • У битві біля Версинікії (поблизу Адріанополя) війська болгарського хана Крума отримали переконливу перемогу над армією імператора Михайла Рангаве, що дало їм можливість підійти до Константинополя і взяти його в облогу.

11 липня 813 • Після поразки від болгар імператор Михайло Рангаве зрікся престолу на користь свого стратега Лева Вірменина, який став новим правителем Візантії.

13 вересня 813 • В Аахені імператор франків Карл I Великий коронував свого сина, Людовика I Благочестивого, співправителем і призначив своїм спадкоємцем.

27 вересня 813 • Після захоплення Багдада Абдуллах аль-Мамун усунув від влади свого брата Мухаммеда аль-Аміна і став сьомим халіфом Аббасидського халіфату.

28 січня 814 • В Аахені на 46-у році свого правління помер король франків, імператор Заходу Карл Великий з династії Піпінідів, який завдяки численним завойовницьким походам вперше за три століття після падіння Римської імперії зумів підкорити більшу частину Західної Європи і був проголошений імператором. Останні роки його життя пройшли у масштабних реформах Держави франків, продовжених його сином Людовиком Благочестивим.

816 • При спробі перетнути перевал біля містечка Панкорбо відбулась битва між мавританською армією Кордовского емірату, відправленою еміром Аль-Хакамом I, і військами астурійців і басків на чолі з правителем Памплони франкським васалом Веласко Гасконським. Зазнавши поразки, баски у союзі з маврами повстали проти франків і очолювані Ініго Арістою вигнали їх з Памплони, а до 824 року — з усієї Наварри.

5 жовтня 816 • У Реймсі папа Стефан IV коронував Людовика Благочестивого на престол Священної Римської імперії.

817 • Згідно з виданим Людовиком Благочистивим в Аахені декретом "Ordinatio Imperii" його 22-літній син Лотар проголошений співправителем імперії і отримав у володіння королівство Бургундія, 20-літній син Пепін проголошений королем Аквітанії і правителем Гасконії та частини Септиманії, а 13-літній син Людовик — королем Баварії.

818 • Перший задокументований похід русів (вікінгів) на територію Візантії, під час якого вони з'явились на чорноморському узбережжі Анатолії (нині — Туреччина).

квітень 818 • Після вбивства короля Ломбардії Бернарда, незаконного сина Пепіна Італійського, Італія знову стала частиною імперії франків.

25 грудня 820 • Під час Різдвяного богослужіння у соборі Святої Софії в Константинополі змовниками вбито Лева V Вірменина. Новим імператором Візантії став звільнений з в'язниці Михаїл II Травл, перший представник Аморійської (фрігійської) династії.

Народились в 800-820 роках

800 — †7 березня 851 • Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.).

805 — †860 • Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.).

806 — †28 серпня 876 • Людовик II (Людовик Німецький), король Східно-Франкського королівства (843-876 рр.), король Баварії (817-843 рр.), король Лотарингії (870-876 рр.); син Людовика I Благочестивого, внук Карла Великого, засновник династії німецьких Каролінгів.

810 — †13 лютого 859 • Кеннет I (Кеннет Сміливий), перший король Шотландії (843-859 рр.).

815 — †6 квітня 885 • Мефодій Солунський (Мефодій Моравський), грецький місіонер, архієпископ Моравії; разом з братом Кирилом є творцем слов'янської абетки.

бл. 816 — †4 квітня 896 • Формоз I, 111-й папа римський (891-96 рр.).

820 — †896 • Фотій, церковний і політичний діяч Візантії, константинопольський патріарх (858–867, 878–886 рр.); один з Отців Церкви.

бл. 820 — † бл. 895 • Альмош, угорський воєвода, вождь союзу семи угорських племен, які з Причорномор'я перейшли Карпати; батько Арпада.

бл. 820 — †2 липня 866 • Роберт Сильний, граф Парижу, граф Тура, граф Блуа і граф Анжу; родоначальник династії Робертинів (Капетингів), прадід короля Гуго Капета.

Померли в 800-820 роках

9 серпня 803 • Ірина, імператриця Візантії (797-802 рр.) з Сирійської династії; перша жінка в історії Візантії, яка правила самодержавно, дружина імператора Лева IV Хозара. Пом. 1221 рік тому у 51 рік (нар. 752 р.).

19 травня 804 • Алкуїн, англосаксонський чернець, учений та педагог; член двору Карла Великого в Аахені. Пом. 1220 років тому у 69 років (нар. 735 р.).

24 березня 809 • Гарун аль-Рашид, п'ятий халіф Аббасидського халіфату, знаменитий завдяки згадкам в "Казках тисяча і однієї ночі". Пом. 1215 років тому у 46 років (нар. 17 березня 763 р.).

7 січня 810 • Відукінд Саксонський, вождь язичників-саксів в їх боротьбі проти завоювання Королівством франків. Пом. 1214 років тому у 55 років (нар. 755 р.).

8 липня 810 • Піпін Італійський, король Італії з династії Каролінгів (781-810 рр.) з династії Каролінгів; син Карла Великого. Пом. 1214 років тому у 33 роки (нар. 777 р.).

811 • Леон II, перший цар незалежного Абхазького царства (780-811 рр.); двоюрідний брат візантійського імператора Лева Ісавра. Пом. 1213 років тому у 44 роки (нар. 767 р.).

28 травня 812 • Вільгельм Великий (Вільгельм Желонський), граф Тулузи (790-806 рр.), маркіз Септиманії (801-806 рр.). Пом. 1212 років тому у 22 роки (нар. 790 р.).

7 січня 814 • Крум Грізний, хан болгарів (803-814 рр.). Пом. 1210 років тому у 59 років (нар. 755 р.).

28 січня 814 • Карл Великий (Карл Капет), франкський король (з 768 р.) з династії Капетингів, імператор Заходу (800-814), умілий військовий керівник і державний реформатор, один з найвизначніших правителів у історії людства. Пом. 1210 років тому у 72 роки (нар. 2 квітня 742 р.).

818 • Феофан Сповідник, візантійський чернець, богослов і літописець («Хронографія»). Пом. 1206 років тому у 59 років (нар. 759 р.).

17 квітня 818 • Бернард, король Ломбардії (810-818 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна Італійського. Пом. 1206 років тому у 21 рік (нар. 797 р.).

820 • Шанкара, індійський мислитель, релігійний реформатор, полеміст, містик і поет. Пом. 1204 роки тому у 32 роки (нар. 788 р.).

25 грудня 820 • Лев V (Лев Вірменин), візантійський полководець, імператор (813-820 рр.); походив із знатного вірменського роду Арцруні. Пом. 1204 роки тому у 45 років (нар. 775 р.).