Головні події 721-741 років

• Початок Реконкісти, 9 червня 721
• Битва при Пуатьє Карла Мартела, 10 жовтня 732
• Смерть герцога франків Карла Мартела, 22 жовтня 741

Політичні лідери 721-741 років

• Болгарське ханство: Тервел (701-721), Кормесій (721-738), Севар (738-753)
• Китайська Тан: Лі Лунцзі (Сюань-цзун) (713-756)
• Королівство Астурія: Пелайо (718-737), Фавіла (737-739), Альфонсо I Католик (739-757)
• Королівство вестготів: Ардо (Ардабаст) (714-721)
• Королівство лангобардів: Лютпранд (712-744)
• Королівство франків: Хільперік II (715-721), Теодоріх IV (721-737), Карл Мартел (737-741)
• Омейядський халіфат: Язід II (720-724), Хішам ібн Абд аль-Малік (724-743)
• Папська держава: Захарій (741-752)
• Східна Римська імперія: Лев III Ісавр (717-741), Костянтин V (741-775), Артавазд (741-743)
• Хазарський каганат: Бузір Главан (690-730), Біхар (730-755), Булан (740-770)

Всі події 721-741 років

721 • Згідно з легендою принцеса Любуша і її чоловік легендарний перший князь чехів Пржемисл Орач на лівому березі річки Влтави заснували місто, відомо сьогодні як Прага.

13 лютого 721 • По смерті Хільперіка ІІ королем франків став 9-літній Теодоріх IV, що перебував під повним контролем майордома Карла Мартела.

9 червня 721 • Під Тулузою війська принцепса Аквітанії Еда Великого вщент розбили армію Аль-Андалузії, яку очолював валі Аль-Самх ібн-Малік. Це був перший великий успіх у протистоянні арабській експансії в Європу, який разом з перемогою вестготів в Астурії наступного року вважається початком процесу витіснення мусульман з Піренейського півострова, що тривав наступні сім століть.

30 листопада 722 • Англійського монаха Вінфріда, що отримав ім'я Боніфаций, папа римський направив як єпископа-місіонера проповідувати християнство на землях північніше Рейну. З іменем Боніфация пов'язують виникнення в 744 році знаменитого Фульдського монастиря у Франкському королівстві.

724 • На берегах ріки Яксарти у Трансоксанії (нині — Таджикистан) у битві, відомій як «День Спраги», війська Тюргеського каганату завдали нищівної поразки армії Омейядського халіфату, який втратив контроль над регіоном.

728 • Король лангобардів Лютпранд і папа Римський Григорій ІІ підписали угоду, за якою у керування папі було передано місто Сутрі під Римом і кілька навколишніх селищ «як дарунок святим апостолам Петру та Павлу». Отримана як «Дарунок у Сутрі» територія була першою за межами Рима.

15 січня 730 • На раді сенаторів та вищого духовенства імператор Візантії Лев ІІІ Ісавр заборонив в імперії шанування ікон, які прирівняли до ідолів, і робити зображення Бога та святих. Період іконоборства тривав до середини ІХ століття.

8 грудня 730 • Перемогою Хазарського каганату завершилась дводенна битва біля Ардебіля (нині — Іран), в якій війська Арабського халіфату Омейядів були повністю розбиті.

732 • Перетнувши Піренеї через перевал Ронсесвальєс, 50-тисячна мусульманська армія Омейядського халіфату під командуванням валі Аль-Андалуса Абдур-Рахмана ібн Абдалаха захопила Бордо, після чого на ріці Гаррона була розбита військами герцога Аквітанії Одо Великого.

10 жовтня 732 • У битві між Туром і Пуатьє (нині — Франція) франкський майордом Карл Мартел, розбив кількісно переважаючу армію іспанських маврів, чим зупинив їх просування в Західну Європу. У цій битві загинув Абд-ар-Рахман, мусульманський правитель Кордови, що змусило маврів залишити Галлію і в майбутньому не здійснювати на неї великих набігів.

734 • Мусульманські війська Аль-Андалус захопили міста Авіньйон, Арль і Марсель.

737 • Під Авіньйоном війська франків під командуванням Карла Мартела завдали поразки мусульманській армії Омейядів, однак не змогли їх здолати у битві під Нарбонною.

737 • По смерті Теодеріка IV, королівський престол залишився вакантним протягом наступних семи років, а вся повнота вади в Королівстві франків була зосереджена спочатку в руках майордома Карла Мартела, а в останні три роки — вруках його сина Піпіна Короткого.

739 • Війська Карла Мартела відвоювали у мусульман Марсель.

740 • У битві біля Танжера повсталі загони берберів під проводом Халіда ібн Хаміда аль-Занаті завдали поразки армії Омейядів. Поширившись на територію Аль-Андалус (нині — Іспанія) і усієї Північної Африки, берберське повстання ослабило владу халіфату, з-під влади якої вийшла територія відома сьогодні як Марокко.

740 • Хозарський полководець Булан прийняв юдаїзм, що стало початком зміцнення його роду, який з кінця VIII століття став правлячим у Хозарському каганаті.

22 жовтня 741 • У К'єрзі в Пікардії десь на 53-у році життя помер майордом Австразії і Нейстрії Карл Мартел. За майже чверть століття він зміцнив свою владу настільки, що останні роки правив, не зводячи на престол короля, а його син-спадкоємець Піпін Короткий геть усунув від влади Меровінгів, започаткувавши нову монаршу династію, яка носить ім'я всемогутнього герцога франків.

Народились в 721-741 роках

722 — †9 червня 754 • Абуль-Аббас ас-Саффах, арабський халіф (749-754 рр.), перший з династії Аббасидів; брат халіфа аль-Мансура.

731 — †30 вересня 788 • Абд ар-Рахман I, перший емір Кордови (756-788 рр.); засновник династії кордовських Омейядів, яка правила більшою частиною Іспанії до 1031 року; син останнього омейядського халіфа Марвана II ібн Мухаммада.

735 — †19 травня 804 • Алкуїн, англосаксонський чернець, учений та педагог; член двору Карла Великого в Аахені.

Померли в 721-741 роках

735 • Одо Великий, принцепс Аквітанії (700-735 рр.). Пом. 1289 років тому.

25 травня 735 • Беда Преподобний, бенедиктинський чернець, англійський історик («Церковна історія народу англів», 731 р.). Пом. 1289 років тому у 63 роки (нар. 672 р.).

740 • У Даоцзи, китайський художник династії Тан. Пом. 1284 роки тому у 60 років (нар. 680 р.).

18 червня 741 • Лев III (Лев Ісавр), візантійський імператор (717-741 рр.); засновник Сирійської династії. Пом. 1283 роки тому у 24 роки (нар. 717 р.).

22 жовтня 741 • Карл Мартел, майордом франків (717-41 рр.); батько Піпіна III Короткого, дід Карла Великого. Пом. 1283 роки тому у 55 років (нар. 686 р.).