Головні події 83-63 до н.е. років
Політичні лідери 83-63 до н.е. років
• Єгипет:  Птолемей IX Сотер II (89-81 до н.е.),  Береніка III (81-80 до н.е.),  Птолемей XI Олександр II (80 до н.е.),  Птолемей XII Авлет (80-58 до н.е.)
• Вірменія:  
Тигран II Великий (95-55 до н.е.)
• Держава Селевкідів:  Антіох X Евсеб Філопатор (95-83 до н.е.),  Філіп X Філадельф (95-83 до н.е.),  Тигран Великий (83-69 до н.е.),  
Антіох XIII Діоніс Каллінік (69-64 до н.е.),  
Філіп II Філоромей (66-64 до н.е.)
• Парфія:  Ород I (85-80 до н.е.),  Санатрук (77-70 до н.е.),  Фраат III (70-57 до н.е.)
• Понтійське царство:  Мітрідат VI Евпатор (120-63 до н.е.),  Фарнак II (63-47 до н.е.)
• Римська республіка:  
Корнелій Сулла (81-80 до н.е.),  
Гней Помпей Великий (70 до н.е.),  
Марк Ліциній Красс (70-69 до н.е.),  
Марк Туллій Цицерон (63 до н.е.)
Всі події 83-63 до н.е. років
  83 до н.е. • У Римській республіці розпочалась громадянська війна між прихильниками консула Сулли і померлого консула Гая Марія, які об'єдналися навколо його сина Гая Марія-молодшого і консула Гнея Папірія Карбона. Перемога Сулли дала йому можливість встановити власну одноосібну, необмежену за часом диктатуру.
2 листопада 82 до н.е. • Після перемоги у битві біля Коллінських воріт на півночі Риму, коли армія Луція Корнелія Сулли розбила війська самнітів та луканів, які підтримували консула Гая Марія-молодшого, і увійшла в місто, сенат був змушений для «укріплення республіки» обрати Суллу безстроковим диктатором і оголосити всі його дії, як минулі, так і майбутні, законними.
1 листопада 82 до н.е. • У битві біля Коллінських воріт на півночі Риму армія Луція Корнелія Сулли розбила війська самнітів і луканів, які підтримували косула Гая Марія-молодщого, і увійшла в місто.
  74 до н.е. • Візантій, який з 146 року до н. е. перебував у союзницьких відносинах з Римом, увійшов до складу Римської республіки.
  73 до н.е. • Розпочалось найбільше в Давньому світі повстання рабів — під проводом гладіатора Спартака більше 120 тисяч повсталих здійснили спробу взяти під контроль Римську республіку.
3 серпня 70 до н.е. • Після піврічної облоги римським військам під проводом Тита Флавія Веспасіана вдалось зруйнувати внутрішні мури Єрусалима і до 8 вересня взяти його під повний контроль.
6 жовтня 69 до н.е. • Незважаючи на багатократну перевагу, армія вірменського царя Тиграна II Великого була розбита військами римського консула Луція Ліцинія Лукулла, які захопили і рограбували столицю Великої Вірменії. Поразка під Тигранакертом мала вирішальне значення для долі Вірменії, яка втратила практично всі свої завоювання останніх десятиліть і була змушена підписати з Римом мирний договір.
5 грудня 64 до н.е. • За постановою сенату, але без формального судового рішення у Римі страчені змовники, що підтримали Луція Сергія Катіліну у його спробі повалити Римську республіку і обмежити владу сенату. Змова була розкрита Цицероном у жовтні 63 р. до н.е. Наступного року у битві при Пісторії загинули і керівники змови — Катіліна і Гай Манлій.
  63 до н.е. • Після чергової міжусобної війни і вбивства Антіоха XIII, Помпей Великий приєднав залишки колись могутньої Держави Селевкідів до провінція Сирія у складі Римської республіки.
21 жовтня 63 до н.е. • Обраний в 63 р. до н.е. консулом, Марк Тулій  Цицерон розкрив задум збіднілого патриція Луція Сергія Катіліни, вождя плебсу і молоді, котрий, спираючись на підтримку Цезаря і Красса, планував убити Цицерона і захопити владу в Римі. Отримавши інформацію про плани Катіліни, Цицерон виступив у сенаті, чим дезавуював його наміри і отримав доручення сенату захистити республіку. 7 листопада Цицерон вислав Катіліну з Риму, 17 листопада — оголосив ворогом народу і заарештував його прихильніків, котрі, назважаючи на захист Цезаря, були страчені. У січні наступного року війська Катіліни були розбиті в Ертурії, а він сам загинув у бою. За придушення заколоту Катіліни Цицерон отримав титул "батько вітчизни".
Цицерон розкрив задум збіднілого патриція Луція Сергія Катіліни, вождя плебсу і молоді, котрий, спираючись на підтримку Цезаря і Красса, планував убити Цицерона і захопити владу в Римі. Отримавши інформацію про плани Катіліни, Цицерон виступив у сенаті, чим дезавуював його наміри і отримав доручення сенату захистити республіку. 7 листопада Цицерон вислав Катіліну з Риму, 17 листопада — оголосив ворогом народу і заарештував його прихильніків, котрі, назважаючи на захист Цезаря, були страчені. У січні наступного року війська Катіліни були розбиті в Ертурії, а він сам загинув у бою. За придушення заколоту Катіліни Цицерон отримав титул "батько вітчизни".
Народились в 83-63 до н.е. роках
14 січня 83 до н.е.  — †
1 серпня 30 до н.е. • 
 Марк Антоній
Марк Антоній, римський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н. е.), тричі консул (44, 34, 31 до н. е.).
73 до н.е.  — †
4 до н.е. • Ірод I (Ірод Великий), 
цар Юдеї (40-4 рр. до н. е.).
бл. 70 до н.е.  — †
8 до н.е. • 
 Гай Цильній Меценат
Гай Цильній Меценат, давньоримський державний діяч, письменник, поет; шанувальник мистецтва і покровитель поетів, особистий друг 
Октавіана Августа.
15 жовтня 70 до н.е.  — †
21 вересня 19 до н.е. • 
 Вергілій
Вергілій (Публій Вергілій Марон), римський поет, автор епоса "Енеїда", поетичних циклів "Буколіки", "Георгіки").
2 листопада 69 до н.е.  — †
12 серпня 30 до н.е. • 
 Клеопатра VII Філопатор
Клеопатра VII Філопатор, 
єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту.
8 грудня 65 до н.е.  — †
27 листопада 8 до н.е. • Горацій (Квінт Горацій Флакк), римський поет ("Пам'ятник"), теоретик мистецтва ("Наука поезії").
64 до н.е.  — †
24 • Страбон, давньогрецький географ («Географія») та історик («Історичні записки»).
23 вересня 63 до н.е.  — †
19 серпня 14 • 
 Гай Юлій Цезар Октавіан Август
Гай Юлій Цезар Октавіан Август, 
перший римський імператор (з 27 р. до н. е.); пасинок Гая Юлія Цезаря.
Померли в 83-63 до н.е. роках
78 до н.е. • 
 Луцій Корнелій Сулла
Луцій Корнелій Сулла, давньоримський державний діяч і воєначальник, 
безстроковий диктатор, організатор кривавих проскрипцій і реформатор державного устрою; добровільно відмовився від необмеженої влади. Пом. 2103 роки тому у 
60 років (нар. 
138 до н. е.).
63 до н.е. • Мітрідат VI (Мітрідат Евпатор), останній цар незалежного Понтійського царства (120—63 рр. до н. е.), цар Боспорського царства (108—63 рр. до н. е.). Пом. 2088 років тому у 
69 років (нар. 
132 до н. е.).