Головні події 75-55 до н.е. років
Політичні лідери 75-55 до н.е. років
• Єгипет: Птолемей XII Авлет (80-58 до н.е., 56-51 до н.е.), Береніка IV Епіфанея (58-55 до н.е.)
• Вірменія:
Тигран II Великий (95-55 до н.е.)
• Держава Селевкідів: Тигран Великий (83-69 до н.е.),
Антіох XIII Діоніс Каллінік (69-64 до н.е.),
Філіп II Філоромей (66-64 до н.е.)
• Парфія: Санатрук (77-70 до н.е.), Фраат III (70-57 до н.е.), Мітрідат III (57-54 до н.е.), Ород II (57-37 до н.е.)
• Понтійське царство: Мітрідат VI Евпатор (120-63 до н.е.), Фарнак II (63-47 до н.е.)
• Римська республіка:
Гней Помпей Великий (70 до н.е., 55 до н.е.),
Марк Ліциній Красс (70-69 до н.е., 55-53 до н.е.),
Марк Туллій Цицерон (63 до н.е.),
Юлій Цезар (59 до н.е.)
Всі події 75-55 до н.е. років
74 до н.е. • Візантій, який з 146 року до н. е. перебував у союзницьких відносинах з Римом, увійшов до складу Римської республіки.
73 до н.е. • Розпочалось найбільше в Давньому світі повстання рабів — під проводом гладіатора Спартака більше 120 тисяч повсталих здійснили спробу взяти під контроль Римську республіку.
3 серпня 70 до н.е. • Після піврічної облоги римським військам під проводом Тита Флавія Веспасіана вдалось зруйнувати внутрішні мури Єрусалима і до 8 вересня взяти його під повний контроль.
6 жовтня 69 до н.е. • Незважаючи на багатократну перевагу, армія вірменського царя Тиграна II Великого була розбита військами римського консула Луція Ліцинія Лукулла, які захопили і рограбували столицю Великої Вірменії. Поразка під Тигранакертом мала вирішальне значення для долі Вірменії, яка втратила практично всі свої завоювання останніх десятиліть і була змушена підписати з Римом мирний договір.
5 грудня 64 до н.е. • За постановою сенату, але без формального судового рішення у Римі страчені змовники, що підтримали Луція Сергія Катіліну у його спробі повалити Римську республіку і обмежити владу сенату. Змова була розкрита Цицероном у жовтні 63 р. до н.е. Наступного року у битві при Пісторії загинули і керівники змови — Катіліна і Гай Манлій.
63 до н.е. • Після чергової міжусобної війни і вбивства Антіоха XIII, Помпей Великий приєднав залишки колись могутньої Держави Селевкідів до провінція Сирія у складі Римської республіки.
21 жовтня 63 до н.е. • Обраний в 63 р. до н.е. консулом, Марк Тулій Цицерон розкрив задум збіднілого патриція Луція Сергія Катіліни, вождя плебсу і молоді, котрий, спираючись на підтримку Цезаря і Красса, планував убити Цицерона і захопити владу в Римі. Отримавши інформацію про плани Катіліни, Цицерон виступив у сенаті, чим дезавуював його наміри і отримав доручення сенату захистити республіку. 7 листопада Цицерон вислав Катіліну з Риму, 17 листопада — оголосив ворогом народу і заарештував його прихильніків, котрі, назважаючи на захист Цезаря, були страчені. У січні наступного року війська Катіліни були розбиті в Ертурії, а він сам загинув у бою. За придушення заколоту Катіліни Цицерон отримав титул "батько вітчизни".
60 до н.е. • З метою захоплення влади Гай Юлій Цезар, Гней Помпей Великий і Марк Ліциній Красс створили Перший Триумвірат, який фактично перебрав на себе владу. Він проіснував до смерті Красса в 53 році до н. е.
10 вересня 58 до н.е. • Втрутившись у конфлікт між кельтами і германцями, переможною битвою біля Весонтіо над військом свевів проконсул Гай Юлій Цезар розпочав завоювання Галлії, яку повністю підкорив за шість років.
5 квітня 56 до н.е. • В Луці відбулась урочиста зустріч римських триумвирів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліцинія Красса і Гнея Помпея, на якій було підтверджено політичний союз, укладений у 60 році до н.е, — Цезарю ще на п'ять років продовжено термін управління Галлією, а з наступного року Красс і Помпей ставали консулами і отримували в управління Іспанію і Сірію, відповідно.
квітень 55 до н.е. • Кинувшись на меч, покінчив життя самогубством Тіт Лукрецій Кар, римський філософ-матеріаліст, поет, автор поеми "Про природу речей".
26 серпня 55 до н.е. • Римські війська на чолі з Юлієм Цезарем висадились в Британії.
15 жовтня 55 до н.е. • Покінчив життя самогубством Тіт Лукрецій Кар, римський філософ-матеріаліст, поет, автор поеми "Про природу речей".
Народились в 75-55 до н.е. роках
73 до н.е. — †
4 до н.е. • Ірод I (Ірод Великий),
цар Юдеї (40-4 рр. до н. е.).
бл. 70 до н.е. — †
8 до н.е. •
Гай Цильній Меценат, давньоримський державний діяч, письменник, поет; шанувальник мистецтва і покровитель поетів, особистий друг
Октавіана Августа.
15 жовтня 70 до н.е. — †
21 вересня 19 до н.е. •
Вергілій (Публій Вергілій Марон), римський поет, автор епоса "Енеїда", поетичних циклів "Буколіки", "Георгіки").
2 листопада 69 до н.е. — †
12 серпня 30 до н.е. •
Клеопатра VII Філопатор,
єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту.
8 грудня 65 до н.е. — †
27 листопада 8 до н.е. • Горацій (Квінт Горацій Флакк), римський поет ("Пам'ятник"), теоретик мистецтва ("Наука поезії").
64 до н.е. — †
24 • Страбон, давньогрецький географ («Географія») та історик («Історичні записки»).
23 вересня 63 до н.е. — †
19 серпня 14 •
Гай Юлій Цезар Октавіан Август,
перший римський імператор (з 27 р. до н. е.); пасинок Гая Юлія Цезаря.
листопад 62 до н.е. — †
12 до н.е. •
Марк Віпсаній Агріппа, римський
полководець, консул (37, 28, 27 рр. до н. е.), політичний і державний діяч часів пізньої республіки і перших років приципату; виходець з плебейської родини Віпсаніїв.
61 до н.е. — †
13 січня 41 до н.е. • Птолемей XIII (Птолемей Теос Філопатор), цар Єгипту (51-47 рр. до н. е.) з династії Птолемеїв, співправитель своїх сестер Клеопатри VII і Арсіної IV; син Птолемея XII.
Померли в 75-55 до н.е. роках
63 до н.е. • Мітрідат VI (Мітрідат Евпатор), останній цар незалежного Понтійського царства (120—63 рр. до н. е.), цар Боспорського царства (108—63 рр. до н. е.). Пом. 2087 років тому у
69 років (нар.
132 до н. е.).
55 до н.е. • Тигран II (Тигран Великий), цар Вірменії (95-55 рр. до н. е.). Пом. 2079 років тому у
85 років (нар.
140 до н. е.).
квітень 55 до н.е. •
Лукрецій (Тіт Лукрецій Кар), давньоримський поет і філософ-матеріаліст. Пом. 2079 років тому у
44 роки (нар.
99 до н. е.).