Гіади (
гр.) - 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології сім сестер, що оплакували смерть єдиного брата й були перетворені богами на сузір'я. 2. Зоряне скупчення сферичної форми в сузір'ї Тельця.
Гіаліт (
гр., скло і ...літ) - мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу.
Гіалоплазма (
гр., скло і плазма) - частина цитоплазми тваринних і рослинних клітин, яка оточує ядро і всі органоїди та містить продукти внутріклітинного метаболізму.
Гіатус (
лат., щілина) - збіг двох чи кількох голосних звуків в одному слові або на межі слів.
Гіацинт (
гр.) - 1. 1. У грецькій міфології — улюбленець Аполлона, вбитий від ревнощів Зефіром і обернений Аполлоном на квітку. 2. Рід багаторічних цибулинних рослин родини лілійних. Поширені в Європі, Азії та Північній Африці. В культурі відомі численні декоративні сорти. 3. Мінерал класу силікатів, різновид циркону, темно-червоного або червоно-бурого кольору. Використовують у ювелірній справі.
Гібіскус (
лат., собача рожа, алтея) - гібіск; рід рослин родини мальвових, одно- й багаторічні трав'янисті рослини, кущі, напівкущі, дерева. Поширені переважно в тропічних зонах. Багато видів Г. декоративні. Велике господарське значення має Г. коноплевидний, відомий під назвою кенаф.
Гібеліни (
іт. ghibellini) - в Італії 12 — 15 ст. — політичне угруповання, яке підтримувало претензії германських імператорів з роду Штауфенів на владу на Апеннінському півострові. Політичними противниками Г. були
гвельфи.
Гібереліни (
лат.,ОіЬЬегеІІа Ічіікчгоі — назва гриба) - органічні речовини — стимулятори росту й цвітіння рослин. Добувають мікробіологічним способом.
Гібернія (
лат. Hibernia) - латинізована назва Ірландії у період колоніальної залежності від Англії (1181-1800 рр.).
