Біля села Стоук, Ноттінгемпшир, 16 червня 1487 року армія Генріха VII Тюдора вщент розгромила бунтівних йоркістів під командою Джона де ла Поля, який прагнув посадити на престол самозванця Ламберта Сімнелла.

21 квітня 1509 року на 52-році життя в Річмондському палаці помер Генріх VII, перший Тюдор на престолі Англії.

У ході Північної війни армія шведського короля Карла XII, переслідуючи військо Августа II Сильного, 4 вересня 1704 року взяла в облогу Львів. Місто протрималось лише два дні, було розграбоване, сплатило контрибуцію і присягнуло лояльному шведам королю Станіславу Лещинському.

В 1422 році князівство Феодоро захопило порти Чембало і Авліда, що стало початком майже двадцятилітньої війни з Генуезькою республікою за контроль над кримським узбережжям Чорного моря.

Наприкінці весни — на початку літа 339 року до н. е. поблизу гирла Істра (Дунаю) відбулась битва між македонським військом царя Філіпа II і скіфським царя Атея. Скіфи були вщент розбиті і змушені залишити Фракію, практично повністю підкорену македонянами.

Десь у середині грудня 1475 року війська під командою великого візира і капудана-паші Гедик Ахмеда після шестимісячної облоги захопили Мангуп, столицю князівства Феодоро, останньої незалежної держави візантійського світу.

Після піврічної облоги в ході франко-англійського протистояння за континентальні володіння династії Плантагенетів між Філіпом ІІ Августом і Джоном Безземельним 6 березня 1204 року французькі війська оволоділи найпотужнішим на континенті замком Шато-Гайяр.

Десь навесні 513 року до н. е. перський цар Дарій І з великою армією і флотом розпочав похід на підкорення причорноморських і приазовських степів.

1 червня 1475 року османський флот під командою великого візира і капудана-паші Гедик Ахмеда почав облогу Кафи, столиці генуезьких факторій в Причорномор'ї.

По смерті Джона Безземельного 28 жовтня 1216 року в абатстві св. Петра у Глостері короновано його 9-річного сина. 56-річне правління Генріха ІІІ виявилось одним з найдовших в історії Англії і було позначене заколотами, громадянською війною й послабленням монархічної влади.

14 травня 1610 року в Парижі фанатичний католик Франсуа Равальяк убив 56-річного короля Генріха IV Великого, протестанта за хрещенням, що двічі переходив у католицизм і зумів примирити французьких гугенотів та католиків.

По смерті у вересні 685 року Костянтина IV імператором Візантії став його 16-літній син Юстиніан.

По смерті Річарда Левове Серце 27 травня 1199 року на престол Англії зійшов його 32-річний брат Джон Безземельний, 17 років правління якого пройшли у неперервних війнах й закінчились не лише втратою всіх французьких володінь Плантагенетів, але й законодавчим обмеженням королівської влади.

Близько 390 року до н. е. боспорський цар Сатір розпочав завоювання багатої родючими землям міста-держави Феодосія, допомогу якій надали Херсонес і Гераклея Понтійська. Війна тривала кілька десятиліть і була успішно завершена за правління наступного царя Левкона I.

Близько 110 року до н. е. війська скіфів під проводом царя Скілура і його сина Палака розпочали війну з незалежною грецькою колонією Херсонес за землі на заході Криму.

23 травня 1430 року війська герцога Філіпа III Доброго розпочали п'ятимісячну облогу Комп'єна. Французи зуміли втримати місто, однак при його обороні в полон до бургундців потрапила Жанна д'Арк, яка самовільно на чолі невеликого загону прибула на захист Комп'єна.

У ході Столітньої війни 9 травня 1435 року загін під командою Ла Гіра і Потона де Сентрая розбив вдвічі більше англійське військо графа Арундела при спробі захопити замок Жерберуа.

15 квітня 1450 року французькі війська, очолювані Карлом де Бурбоном і конетаблем Артуром де Рішмоном, під Форміньї вщент розгромили англійську армію сера Томаса Кірелла.

4 травня 1471 року поблизу міста Тьюксбері в графстві Глостершир відбулася битва між військами королеви Маргарити Анжуйської, дружини Генріха VI Ланкастера, і короля Едварда IV Йорка.

У ніч з 21 на 22 травня 1471 року в башті Вейкфілд лондонсього Тауеру знайдено мертвим Генріха VI, останнього короля з династії Ланкастерів.

У Вербну неділю 29 березня 1461 року біля сіл Таутон і Сакстон в Йоркширі відбулась найкровопролитніша битва війни Червоної та Білої троянд, у якій війська Йорків здобули переконливу перемогу над переважаючою армією Ланкастерів.

22 березня 1421 року поблизу села Боже в графстві Мен франко-шотландська армія дофіна Кала Валуа під командуванням маршала Лафайєта і графа Б'юкена розбила вдвічі менше військо Томаса Кларенса, брата короля Генріха V Ланкастера.

1 листопада 1179 року в Реймському соборі Нотр-Дам на престол Держави франків урочисто короновано 15-річного Філіпа, що став співправителем свого батька Людовика VII.

У ході війни за бретонську спадщину 27 березня 1351 року між Жосленом і Плоермелем у Бретані відбувся бій французьких і англійських лицарів, у якому зійшось по тридцять воїнів з кожного боку.

15 серпня 1416 року в семигодинному бою в гирлі Сени флот під командою брата англійського короля Джона Бедфорда завдав поразки французькому і деблокував стратегічно важливий порт Арфлер.

Після успішної англійської кампанії, яка тривала майже чверть століття, 8 травня 1360 року в селищі Бретіньї біля Діжона підписано мирну угоду, за якою в обмін на відмову англійського короля Едварда ІІІ Плантагенета від претензій на французьку корону Жан ІІ Валуа погодився на втрату третини території Франції і виплату за своє звільнення з полону гігантського викупу.

У ході чергової війни між Валуа і Габсбургами, в яку була залучена королева Марія Тюдор як дружина іспанського короля Філіпа II, 8 січня 1558 року завершилася семиденна французька облога міста Кале в Пікардії, останнього англійського анклаву на континенті.

5 березня 1279 року поблизу замка Ашераден в Латгалії війська великого князя литовського Тройдена завдали поразки лівонським хрестоносцям, одну з найбільших у XIII столітті.

24 лютого 1525 року під Павією іспано-німецькі сили імператора Карла V Габсбурга розбили війська французького короля Франциска І Ангулемського, який потрапив у полон.

При спробі заблокувати дорогу на Лондон армії королеви Маргарити Анжуйської 17 лютого 1461 року військо Йорків зазнало важкої поразки під Сент-Олбансом, графство Гартфордшир.

17 лютого 1454 року в бургундському Ліллі відбувся пишний бенкет, що віншував релігійно-світське свято, організоване герцогом Філіпом III Добрим.

При спробі відбити великий англійський обоз переважаюче франко-шотландське військо 12 лютого 1429 року було вщент розгромлене біля селища Рувре поблизу Жанвіля, де поле бою встелив оселедець з розбитих гарматними ядрами бочок.

Після 19 років ув'язнення 18 (8) лютого 1587 року в замку Фотерінгей, графство Нортгемтоншир, обезголовлено 44-літню колишню королеву Шотландії Марію Стюарт, визнану винною у змові католиків проти англійської королеви-протестантки Єлизавети Тюдор.

8 лютого 1250 року біля фортеці Ель-Мансура на підступах до Каїру був практично повністю знищений авангард з трьох сотень хрестоносців на чолі з принцем крові Робертом Артуа і великим магістром тамплієрів Гійомом де Соннаком.

Після усунення від влади Олексія IV Ангела і його батька-співправителя Ісаака II 5 лютого 1204 року на престол Візантії зійшов Олексій V Дука.

У ході війни Червоної і Білої Троянд 2 лютого 1461 року біля перехрестя доріг Мортімерс-Крос в графстві Герефордшир війська Оуена Тюдора і його сина Джаспера були вщент розбиті 18-літнім Едвардом Йоркським.

1 лютого 1327 року у Вестмінстерському абатстві в Лондоні було урочисто короновано 14-літнього Едварда ІІІ Плантагенета, від імені якого реальну владу отримали його матір Ізабелла Французька і її коханець Роджер Мортімер.

В ході Англійської революції 9 лютого (30 січня) 1649 року біля палацу Вайтхолл в Лондоні обезголовлено короля Карла Стюарта, визнаного судом винним у зраді «громад Англії».

Під час балу-маскараду, що 28 січня 1393 року проходив у королівський резиденції Сен-Поль в Парижі, сталась пожежа, у якій Карлу VI Валуа дивом вдалось врятуватись.

5 січня 1477 року біля Нансі відбулася одна з визначальних битв Пізнього середньовіччя, в якій бургундський герцог Карл Сміливий був вщент розгромлений герцогом Лотарингії Рене II і його швейцарськими союзниками.

30 грудня 1460 року біля міста Вейкфілд у Йоркширі відбулася одна з ключових битв Війни білої і червоної троянд, у якій військо королеви Маргарити Анжуйської завдало поразки спадкоємцю престолу Річарду Плантагенету, чия голова у паперовій короні була виставлена на загальний огляд на міських воротах Йорка.

Повертаючись з Третього хрестового походу, 24 грудня 1192 року на околиці Відня англійський король Річард Левове Серце був взятий в полон австрійським герцогом Леопольдом V Бабенбергом.

14 жовтня 1806 року війська імператора Наполеона Бонапарта у битвах біля міст Єна і Ауерштедт отримали повну і безумовну перемогу над прусською армією під загальним командуванням герцога Брауншвейзького.

У ході Столітньої війни 21 жовтня 1345 року поблизу замка Оберош в Гасконі англійська армія Генрі Гросмонта, графа Дербі, завдала нищівної поразки в кілька разів переважаючому французькому війську під командою Бертрана де Ліля.

Після 15-місячної облоги військами короля Кастилії, Леона і Галісії Фернандо III 22 листопада 1248 року капітулювала Севілья, яка понад півтисячоліття перебувала під владою мусульман.

Відступаючи з-під Москви, французькі війська дістались західних рубежів Росії, де 26 листопада 1812 року були атаковані при переправі через Березину.

Вбивство 23 листопада 1407 року в Парижі брата короля Людовика Орлеанського стало приводом до громадянської війни між двома гілками династії Валуа, бургіньйонами і арманьяками, за вплив на психічно хворого французького короля Карла VI.

25 липня 1547 року в кафедральному соборі Нотр-Дам у Реймсі на престол Франції урочисто короновано 28-річного Генріха ІІ з Ангулемської гілки династії Валуа.

26 жовтня 1944 року повною поразкою японського флоту закінчилася найбільша в історії чотириденна морська битва. З острова Лейте розпочалось звільнення Філіппін силами армії США і місцевих партизан, яке тривало до середини серпня наступного року.

18 жовтня 1797 року в Пассарьяно поблизу Удіне генерал Наполеон Бонапарт від імені Французької республіки і граф Леопольд фон Кобенцль від імені ерцгерцога Франца II підписали мирну угоду, яка завершила війну Першої антифранцузької коаліції.

17 жовтня 1610 році у Реймсі коронувався восьмирічний Людовик XIII, син вбитого п'ять місяців перед тим Генріха IV, першого Бурбона на престолі Франції.

Ополудні 16 жовтня 1793 року на площі Революції в Парижі, де дев'ять місяців перед тим був страчений король Людовик XVI, обезголовлено його дружину, 37-річну Марію-Антуанетту, засуджену революційним трибуналом за зраду, змову і марнотратство.

Після кількох днів штурму 15 жовтня 1648 року козацько-татарські загони під командою полковника Максима Кривоноса захопили Високий замок, стратегічно важливу фортецю поблизу Львова.

14 жовтня 1066 року біля міста Гастінгс в Східному Суссексі армія герцога Нормандії Вільгельма Бастарда розгромила англо-саксонські війська на чолі з королем Гаральдом Годвінсоном, смертельно пораненим у бою.

13 жовтня 1399 року у Вестмінстерському абатстві в Лондоні відбулась коронація Генріха Болінгброка, першого англійського короля з династії Ланкастерів.

У ході Столітньої війни 12 жовтня 1428 року англійські війська підступили до Орлеана, взяття якого відкривало шлях для наступу на столицю дофіна Карла місто Бурж і на південь Франції.

У ході Столітньої війни 6 жовтня 1421 року англійські війська оточили місто Мо на Марні, звідки французи здійснював набіги на Париж і околиці. Його взяття через сім місяців стало останнім успіхом Генріха V Ланкастера, який невдовзі помер, так і не зійшовши на престол Франції.

Поразка французьких військ 29 вересня 1364 року в битві біля міста Оре і загибель Карла де Блуа поклала край 23-літній війні за бретонську спадщину.

Після зречення напередодні Річарда II Плантагенета, 30 вересня 1399 парламентська асамблея проголосила королем Англії його двоюрідного брата Генрі Болінгброка, першого з династії Ланкастерів.

Взятий у полон своїм двоюрідним братом, 29 вересня 1399 року Річард ІІ вимушено зрікся корони й наступного дня скликана в Лондоні асамблея проголосила новим королем Англії Генріха Болінгброка, першого монарха з династії Ланкастерів.

У ході Столітньої війни 28 вересня 1424 року англійські війська розпочали облогу абатства на острові Мон-Сен-Мішель, єдиного непідкореного французького анклаву в завойованій ними Нормандії.

В ході Столітньої війни 26 вересня 1423 року в битві біля села Гравель у Нормандії французи під командою Жана VIII д'Аркура, 5-го графа Омаля, отримали перемогу над англійським військом, очолюваним Вільямом де ла Полем, 1-м герцогом Саффолком.

Біля міста Нікопол у нижній течії Дунаю 25 вересня 1396 року між військами султана Баязіда Блискавичного і об'єднаною армією хрестоносців, зібраною на заклик імператора Сигізмунда Люксембурга, відбулася одна з найбільших битв Пізнього Середньовіччя.

Під час рейду у Нортумбрію 14 вересня 1402 року шотландці зазнали нищівної поразки на схилах пагорба Гомільдон-Гілл і втратили полоненими біля тисячі чоловік, включаючи командуючого Арчибальда Дугласа.

7 вересня 1812 року біля села Бородіно відбулася битва між Великою армією Наполеона Бонапарта і російськими військами під командуванням Михайла Кутузова.

У ході Столітньої війни 5 вересня 1427 року французькі війська під командою Жана де Дюнуа і Етьєна де Віньоля розбили англійців на чолі з Річардом де Бошаном і зняли двомісячну облогу міста Монтаржи. Ця перемога виявилася найбільшим успіхом французів за попередні два десятиліття.

5 вересня 1494 році під Рапалло поблизу Ґенуї відбулась перша битва Першої Італійської війни, у якій очолювані Людовиком ІІ Орлеанським франко-мілано-генуезькі війська завдали поразки неаполітанській армії Альфонсо II.

31 серпня 1422 року у Венсенському замку поблизу Парижа помер 35-річний король Англії і спадкоємець французького трону Генріх V Ланкастер, який за своє коротке життя захопив більшу частину Франції і увійшов в історію як один з великих полководців Столітньої війни.

Після двох тижнів безуспішних атак 9 вересня 1429 року французька армія Карла VII Валуа була змушена припинити облогу Парижа, що перебував у руках англійців і бургундців.

26 серпня 1346 року біля містечка Кресі-ан-Понтьє в Пікардії відбулася одна з найкривавіших битв Столітньої війни, в ході якої війська англійського короля Едварда ІІІ Плантагенета вщент розбили удвічі більшу армію французького короля Філіпа VI Валуа.

26 серпня 1278 року під Дюрнкрутом у Нижній Австрії між військами короля Богемії Оттокара II Пржемисла і короля Німеччини Рудольфа І Габсбурга відбулася найбільша кавалерійська битва лицарських часів.

У ході Столітньої війни 18 серпня 1417 року військо під командою короля Генріха V Ланкастера розпочало облогу міста Кан, яке капітулювало через неповних три тижні.

17 серпня 1424 року біля міста Верней у Нормандії відбулась одна з найжорстокіших і найкривавіших битв Столітньої війни, в якій англійці отримали переконливу перемогу над переважаючим франко-шотландським військом.

10 серпня 1792 року прихильники революційних змін з міських низів підняли збройне повстання і захопили королівську резиденцію палац Тюїльрі.

7 серпня 1942 року війська союзників висадилися на островах Гуадалканал, Тулагі та Флорида, щоб запобігти їх використанню японцями як військових баз, що загрожували б лініям постачання між США, Австралією і Новою Зеландією.

18 серпня 1415 року в ході Столітньої війни англійська армія під керівництвом короля Генріха V Ланкастера розпочала облогу порту Арфлер в усті Сени, який мав стати плацдармом для подальшого завоювання Нормандії.

4 серпня 1265 року під Івшемом в графстві Вустершир війська 26-літнього принца Едварда Плантагенета завдали поразки повсталим проти короля баронам.

3 серпня 1347 року в ході Столітньої війни англійські війська на чолі з королем Едвардом ІІІ Плантагенетом після одинадцяти місяців облоги захопили французьке місто-порт Кале.

В розпал чергової релігійної війни 2 серпня 1589 року в Сен-Клу під Парижем у віці 37 років від завданого напередодні удару кинджалом помер король Генріх ІІІ.

1 серпня 1209 року війська хрестоносців на чолі з Симоном де Монфором почали облогу міста Каркассон в Лангедоці, яке капітулювало через два тижні.

31 липня 1423 року біля містечка Краван у Бургундії відбулася одна з найкривавіших битв Столітньої війни, в ході якої 12-тисячна франко-шотландська армія була повністю розгромлена удвічі меншим англо-бургундським військом на чолі з Томасом Монтегю.

В ході Столітньої війни 31 липня 1418 року армія короля Генріха V Ланкастера розпочала облогу Руану. Його падіння через сім місяців дозволило англійцям до початку весни наступного року захопити всю Нормандію, зробивши її плацдармом для подальшого завоювання Франції.

21 липня 1403 року поблизу міста Шрусбері в графстві Шропшир відбулася битва між військами Генріха IV і змовників-дворян, якими командував його колишній прихильник Генрі Персі «Гаряча Шпора».

В ході антифранцузького повстання 11 липня 1302 року погано озброєне фламандське ополчення завдало поразки професійній кінноті графа д'Артуа. Зняті із загиблих кількасот золотих шпор були виставлені як трофеї в одній з церков Брюгге, що й дало назву битві біля замку Куртре.

7 липня 1438 року церковний собор у Буржі, що пройшов під егідою Карла VII Валуа, прийняв рішення, яким у мирських справах утвердив пріоритет королівської влади над владою папи римського, і церква Франції вперше набула великої автономії.

Після поразки російських військ у битві під Фрідландом 7 липня 1807 року в місті Тільзит в Східній Пруссії підписано мирний договір, за яким Російська імперія була змушена вийти зі складу Четвертої коаліції і стати союзником Франції у всіх військових і політичних питаннях, визнавши всі завоювання Наполеона в Європі.

9 квітня 1413 року у Вестмінстерському абатстві в Лондоні на престол Англії урочисто короновано Генріха V з династії Ланкастерів. Через два роки він поновив війну з Францією і завдяки переконливим перемогам домігся проголошення себе регентом і спадкоємцем французького трону.

1 липня 1798 року війська Наполеона Бонапарта десантувались поблизу Олександрії, розпочавши захоплення Єгипту з метою його перетворення на французький плацдарм для подальшої експансії в Азію і ослаблення Великої Британії.

Після позбавлення парламентом дітей Едварда IV прав на престол 26 червня 1483 року королем Англії був проголошений його молодший брат Річард, герцог Глостер, який прийняв титул під іменем Річард ІІІ.

24 червня 1340 року поблизу Брюгге відбулася перша морська битва Столітньої війни, в якій англійський флот під командою 28-річного короля Едварда ІІІ Плантагенета розбив значно більшу франко-генуезьку армаду.

У ході Столітньої війни 18 червня 1429 року в битві при Патé французькі війська завдали нищівної поразки англійцям під командою Джона Телбота і Джона Фастольфа.

У ході Другої італійської кампанії 14 червня 1800 року біля селища Маренго в Північній Італії відбулася битва, в якій французька армія першого консула Наполеона Бонапарта завдала нищівної поразки австрійським військам генерала Міхаеля Меласа.

12 червня 1429 року французька армія на чолі з Жанною д'Арк, Жаном ІІ Алансонським і Жаном де Дюнуа успішно завершила дводенний бій за місто Жаржо, взявши в полон командуючого англійськими військами герцога Саффолка.

10 червня 1358 році під селищем Мелло у графстві Бовезі король Наварри Карл ІІ Злий розбив військо Гільома Каля, одного з ватажків селянського повстання, що охопило більшу частину ослабленої тривалою війною Франції.

7 червня 1520 року в Баленгемі біля Кале на півночі Франції розпочалась тритижнева зустріч Генріха VIII і Франциска I, яка завдяки своїй надзвичайній пишності за участю 10 тисяч придворних увійшла в історію під назвою зустріч на «Полі золотої парчі».

Нищівною поразкою Японського імператорського флоту 7 червня 1942 року завершилась чотириденна битва за атол Мідвей, розташований за півтори тисячі кілометрів на Північний Захід від Гавайських островів.

У звільненому після двох місяців успішного наступу Реймсі 17 липня 1429 року було урочисто короновано короля Карла VII Валуа, майже 10 років перед тим ордонансом батька Карла VI Божевільного позбавленого права престолонаслідування.

27 травня 1498 року в соборі Нотр-Дам у Реймсі на престол Франції урочисто короновано Людовика XII з Орлеанської гілки династії Валуа.

Після шестилітньої успішної англійської військової кампанії 21 травня 1420 року в Труа укладено англо-французьку угоду, за якою король Англії Генріх V Ланкастер став сином і спадкоємцем французького короля Карла VI Валуа.

6 квітня 1199 року на 42-у році життя від зараження крові, отриманого в результаті поранення під час облоги замку Шалю в Аквітанії, помер король Річард, другий правитель Англії з династії Плантагенетів.

30 жовтня 1485 року у Вестмінстерському абатстві в Лондоні відбулась коронація Генріха VII, першого Тюдора на престолі Англії і другого короля в історії країни, який здобув престол за правом завоювання, а не наслідування.

21 жовтня 1805 року в битві біля мису Трафальгар, південніше іспанського Кадіса, британська ескадра Гораціо Нельсона розгромила франко-іспанський флот П'єра-Шарля Вільньова.

Переконливий успіх 17 липня 1453 року у битві біля містечка Кастільйон-сюр-Дордонь в Гасконі дав можливість французам вдруге зайняти Бордо, переможно завершивши Столітню війну.

24 червня 1812 року «Велика армія» Наполеона, найбільша військова сила Європи, що налічувала до 610 тисяч військовослужбовців, перетнула ріку Німан і вторглась на територію Росії.

25 жовтня 1415 році під Азенкуром в Пікардії англійська армія, очолювана королем Генріхом V Ланкастером, завдала нищівної поразки значно переважаючим французьким військам під командою конетабля Шарля І д'Альбре і маршала Жана ІІ ле Менгра.

20 червня 1789 року у Версалі депутати третього стану Генеральних штатів, підтримані нижчими шарами духовенства і дворянства, відмовились підкоритись волі короля Людовика XVI припинити засідання Національних зборів і принесли присягу не розходитися до тих пір, поки не вироблять конституцію Франції.

18 червня 1815 року поблизу селища Ватерлоо біля Брюсселю відбулась битва, в якій французам, очолюваним імператором Наполеоном Бонапартом, завдали поразки об'єднанні сили англо-голландсько-німецьких і пруcських військ, поклавши кінець наполеонівській ері в європейській історії.