Правила життя
Правила життя
Шарля де Голля
Французький політик Шарль де Голль (22 листопада 1890 - 9 листопада 1970). Символ французького Опору в роки Другої Світової війни, у повоєнний час очолив уряд Франції і став засновником та першим президентом П'ятої республіки, пост, який він добровільно залишив після несприятливого результату ініційованого ним же референдуму.
6268
Правила життя
Я поважаю лише тих, хто зі мною бореться. Але терпіти їх не буду.

Завжди вибирайте найважчий шлях - там ви не зустрінете конкурентів.

Неможливо правити за допомогою слова «але».

Глибинною спонукальною причиною активності кращих і найсильніших людей є бажання отримати владу.

Патріотизм - це коли любов до свого народу стоїть на першому місці; націоналізм - це коли ненависть до інших стоїть на першому місці.

Усе велике робиться великими людьми, і вони є великими, тому що вони хотіли цього.

Велика держава, яка гідна так називатися, не має друзів.

Чоловіки можуть мати друзів, а державні мужі - ні.

Індивідуальні амбіції - це дитячі забавки.

Франція не має друзів, тільки інтереси.

Характер - це гідністю у важкі часи.

Завжди намагайтеся посісти якнайвищу посаду — там тиснява найменша.

Політик настільки не приймає на віру свої власні слова, що завжди дивується, коли інші розуміють його буквально.

Коли я хочу дізнатись, про що думає Франція, я питаю в себе.

Або я або хаос.

Міністр не повинен скаржитись на газети і навіть читати їх. Він повинен їх писати.

Влада не спрацьовує без престижу, а престиж — без дистанції.

Як можна керувати країною, яка має двісті сорок шість сортів сиру?

Люди, по суті, можуть обійтися без керування не більше, ніж без їжі, пиття і сну. Ці політичні тварини потребують організації, тобто порядку і вождів.

Данте, Гете, Шатобріан належать всій Європі настільки ж, наскільки вони належать Італії, Німеччині та Франції. Вони б не належали Європі, якби були особами без громадянства і думали б, чи не писати їм на есперанто чи волапюк.

На кладовищах повно незамінних людей.

Убивають лише кращих. А ви будете жити.

Лідер завжди залишається один на один з поганими новинами.

Дипломати корисні тільки в хорошу погоду. Коли тільки починається дощ, вони тонуть у кожній його краплі.

Я дійшов до висновку, що політика — надто серйозна справа, щоб залишати її політикам.

У політиці обов'язково доводиться зраджувати або країну або електорат. Я вибираю зраду електорату.

Оскільки політик ніколи не вірить у те, що говорить, він завжди дивується, коли його ловлять на слові.

Щоб стати господарем, політик корчить із себе слугу.

Коли я правий, то переважно злюся. А Черчилль злиться, коли неправий. Так і виходить, що ми майже постійно злі один на одного.

Будте певні, американці зроблять всі дурниці, які зможуть вигадати, плюс ще кілька таких, які навіть уявити неможливо.

Сполучені Штати вносять у великі справи звичайні почуття і складну політику.

Євреї залишаються такими, якими вони були в усі часи: елітні люди, впевнені у собі і владні.

Наша симпатія до євреїв безперечна, але дехто з них відчуває себе більше ізраїльтянином, ніж французом. Ця позиція на користь держави Ізраїль є неприйнятною.

Бажання привілеїв і бажання рівності - домінуючі і суперечливі пристрасті французів всіх часів.

В основі нашої цивілізації свобода кожної думаючої людини, віри, переконань, роботи, дозвілля.

Договори подібні до дівчат і троянд: і ті й інші в’януть.

Краще мати поганий метод, ніж не мати жодного.

Політика - занадто серйозна справа, щоб довіряти її політикам.

Ніяка політика не варта нічого за межами реальності.

Я не хворий. Але не хвилюйтеся, в один прекрасний день я, звичайно, умру.

Я людина, яка не належить нікому і належить усім.

Дивіться також

Таємна конференція у Касабланці

14 січня 1943

Звільнення Парижа

25 серпня 1944

Шарль де Голль — президент П'ятої республіки

21 грудня 1958