цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Напад на штаб-квартиру ОПЕК
21 грудня 1975 року у Відні група німецьких і арабських терористів під керівництвом Карлоса Шакала напала на штаб-квартиру Організації країн-експортерів нафти, вбивши трьох і взявши у заручники 96 чоловік. Називаючи свою групу "Армією арабської революції", Шакал зажадав оголошення по радіо і телебаченню маніфесту на підтримку Народного фронту звільнення Палестини і надання літака для вильоту в Алжир, після чого всі заручники були звільнені. Через цей інцидент засідання ОПЕК не проводились протягом наступних 25 років.
На обкладинці: Іліч Рамірес Санчес, 1975 рік © AFP/Getty Images
9128
Кримінал
Володимир Лук'янюк
Син заможного венесуельського адвоката, переконаного комуніста-марксиста, Іліч Рамірес Санчес навчався у Лондоні і Москві, де познайомився із членом Народного фронту визволення Палестини (НФВП) Мохамедом Будіа, з яким, коли їх виключили з вузу за участь у несанкціонованій демонстрації арабських студентів, у 1970 році переїхав до Лівану. Того ж року він пройшов підготовку в тренувальному таборі НФВП в Йорданії, де прийняв іслам і отримав прізвисько «Карлос», після чого переїхав в Лондон і почав роботу на НФВП спочатку під керівництвом свого однокурсника, а після його вбивства, як куратор всіх терористичних дій палестинців у Європі.
З 1970 року Карлос брав участь у кількох терактах в Парижі, Гаазі, 13 січня 1975 року організував напад на ізраїльський літак в аеропорту Орлі, особисто тричі стріляючи по ньому з гранатомета, після чого вилетів до Бейруту, де був виявлений ліванською службою безпеки, яка діяла разом із французькою контррозвідкою. 27 червня 1975 року при спробі його затримати Карлос вбив двох агентів французьких спецслужб. У його помешканні був знайдений роман Фредеріка Форсайта «День Шакала», за що преса охрестила Іліча Санчеса «Карлосом Шакалом».
Перебравшись спочатку до НДР, а звідти - до Угорщини, 26-літній Карлос Шакал разом із 28-літніми німецькими ліваками Гансом-Йоахімом Кляйном з «Революційного осередку» (RZ) та Габріелою Кріхер-Тідеманн з Фракції Червоної Армії (RAF) спланували операцію із нападу на штаб-квартиру Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) у Відні. Згідно із задумом захоплені під час конференції 11 міністрів мали взяти участь в пропагандистському турі світом і кожен у своїй країні мав привселюдно виголосити текст маніфесту на підтримку Народного фронту звільнення Палестини, після чого заступник міністра нафтової промисловості Саудівської Аравії Ахмед Закі Ямані та міністр внутрішніх справ Ірану Джамшид Амузегар мали бути страчені.
Ганс-Йоахім Кляйн і французький письменник Жан-Поль Сартр (зліва) під час відвідування лідера Фракції Червоної Армії Андреаса Баадера в тюрмі Штаммхайн міста Штутгарт, 4 грудня 1974 року © Getty Images
Ганс-Йоахім Кляйн і французький письменник Жан-Поль Сартр (зліва) під час відвідування лідера Фракції Червоної Армії Андреаса Баадера в тюрмі Штаммхайн міста Штутгарт, 4 грудня 1974 року © Getty Images
Близько 11-ї ранку 21 грудня 1975 року шестеро осіб на чолі з Шакалом і Кляйном увійшла в будівлю ОПЕК, пройшовши повз охорону із сумками зі зброєю і вибухівкою. У холі Габріела Крьохер-Тідеманн застрелила поліцейського, який вирвав з рук Шакала автомат, після чого група піднялась ліфтом на поверх, де проходило засідання делегацій країн-членів ОПЕК, і, увійшовши до зали, відкрила безладну стрілянину, внаслідок котрої загинув член лівійської делегації та Габріелою був убитий іракський охоронець.
Габріела Крьохер-Тідеманн, 1975 рік © Getty Images
Габріела Крьохер-Тідеманн, 1975 рік © Getty Images
Прибулі на місце події поліцейські зуміли поранити Кляйна, що контролював вхід до будівлі ОПЕК, після чого терористи забарикадувались у залі засідань. Після тривалих переговорів, згоди автрійської влади щодві години читати маніфест на підтримку НФВП по загальнодержавним радіо- та телемережам і звільнення близько 50-и з 96-и заручників терористам був наданий літак, на якому вони наступного дня вилетіли до Алжиру. Там Кляйн був поміщений у місцеву лікарню і були відпущені решта заручників: спочатку неараби, а після вильоту Шакала до Муаммара Каддафі в Лівію - і решта.
Заручники і терористи з групи Карлоса Шакала вантажаться на літак в аеропорту Відня, 22 грудня 1975 року © Getty Images
Заручники і терористи з групи Карлоса Шакала вантажаться на літак в аеропорту Відня, 22 грудня 1975 року © Getty Images
Це була остання операція, в якій Карлос Шакал брав участь особисто - у 1976 році він перебрався в Ємен, де невдовзі був виключений зі складу НФВП за те, що всупереч плану під час операції у Відні не вбив міністрів Ірану і Саудівської Аравії (як стало відомо пізніше, через підставних осіб Саудівська Аравія передала Карлосу від 50 до 100 млн доларів за звільнення заручників).
Після невдалої спроби оселитись в Югославії, звідки він був висланий в Ірак, Іліч Санчес повернувся знову в Ємен, де за підтримки східнонімецької спецслужби Штазі створив власну терористичну організацію, яка через свій офіс у Східному Берліні у 1981 та 1982 році здійснила терористичні акти у Мюнхені. У 1982 та 1983 роках Карлос Шакал вчинив ще п'ять терактів у Франції та ФРН, в яких загинуло 11 чоловік і ще 140 було поранено.
Ганс-Йоахім Кляйн, 19 жовтня 2000 року © Getty Images
Ганс-Йоахім Кляйн, 19 жовтня 2000 року © Getty Images
Кляйн відійшов під терористичної діяльності в 1977 році, про що надіслав відкритого листа до журналу "Шпігель", два десятиліття приховувася від поліції і своїх колишніх товаришів, переважно у Франції, де й був заарештований у вересні 1998 року. Висланий до ФРН, він визнав співучасть в нападі на штаб-квартиру ОПЕК, підтвердив участь Лівії в плануванні цього теракту, в 2001 році був засуджений до 9 років ув'язнення, але через два роки був звільнений умовно.
Габріела Крьохер-Тідеманн була заарештована в грудні 1977 року за поранення двох швейцарських митників. Після відбуття 10-літнього покарання вона була видана Німеччині, де їй було пред'явлено звинувачення в участі в нападі на штаб-квартиру ОПЕК і вбивстві двох чоловік. Однак, через брак доказів і поганий стан здоров'я вона була звільнена в травні 1990 року. 7 жовтня 1995 року 44-літня Габріела Крьохер-Тідеманн померла від раку.
Іліч Рамірес Санчес, 2000 рік
Іліч Рамірес Санчес, 2000 рік
Найрозшукуваніший терорист світу Карлос Шакал відійшов від справ у кінці 1980-х, тривалий час проживав у Сирії, звідки за підробним дипломатичним паспортом перебрався у Судан. Там він був виявлений американськими спецслужбами і заарештований 14 серпня 1994 року. Виданий Франції, у 1997 році він був засуджений на довічне ув'язнення без можливості умовно-дострокового звільнення. У 2007 році проти Карлоса Шакала була порушена нова судова справа за звинуваченням у вбивстві і знищенні майна з використанням вибухових речовин під час терактів 1982-83 років і 15 грудня 2011 року він був засуджений до ще одного довічного ув'язнення. У жовтні 2014 року Іліч Рамірес Санчес був звинувачений у теракті в Парижі, вчиненому у вересні 1974 року.
all_inclusive
9 жовтня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Кримінал
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 21 грудня

#ЦейДень
Все про 21 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left20 грудня
22 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх