В ході заворушень, які охопили Персію в 1905 році у зв'язку із засиллям британських та російських компаній і нездатністю правлячої династії Каджарів вести незалежну внутрішню і зовнішню політику, в країні вперше було скликано меджліс (парламент), який розробив проект конституції, підписаний 30 грудня 1906 року шахом Мозафереддіном. Через два роки його спадкоємець Мухаммед Алі, підтримуваний Росією, невдоволений конституційними обмеженнями на діяльність шаха і уряду, ввів у країні воєнне положення, розігнав парламент і почав переслідування опозиційно налаштованих політиків.
Це викликало збройне повстання на півночі країни, яке завершилось поваленням Мухаммеда Алі і проголошенням 16 липня 1909 року новим шахом його чотирнадцятилітнього сина Султана Ахмада. Не маючи реальної влади, він виявився не в змозі зупинити протистояння різних кланово-племінних союзів, під приводом протидії яким в 1909 році північна частина Персії була окупована Росією. Після Жовтневої революції в Росії на територію Персії ввела свої війська і Великобританія, яка прагнула використати її як плацдарм для інтервенції у Закавказзя, і до середини 1920 року під владою Ахмад-шаха залишився лише Тегеран з околицями.
Коли в кінці 1920 року війська Персидської Радянської Республіки за підтримки Червоної армії почали підготовку для захоплення столиці, командуючий британськими військами в Персії Едмунд Айронсайд надав збройну підтриму командиру Персидської козачої бригади генералу Реза Савадкухі, який 21 лютого 1921 року з боями зайняв Тегеран і змусив шаха призначити себе головнокомандувачем перської армії і воєнним міністром. Його зусиллями 26 лютого 1921 року був укладений договір із РРФСР про виведення до кінця року з Ірану радянських військ, після чого Савадкухі придушив Персидську Радянську Республіку в Південному Азербайджані і до 1924 року — курдське повстання в Хорасані.
Взявши під військовий контроль більшу частину Персії, 28 жовтня 1923 року Реза Савадкухі був призначений прем'єр-міністром, після чого, скориставшись відсутністю Ахмад-шаха в країні, змусив парламент 31 жовтня 1925 року оголосити про усунення від влади його і усієї Каджарської династії, яка правила Персією з 1795 року. Маючи намір проголосити Персію республікою за прикладом Туреччини Кемаля Ататюрка, Савадкухі не зумів подолати опір клерикальної опозиції і 12 грудня 1925 року спеціально скликаними Установчими зборами був проголошений новим шахом Персії під іменем Реза-хан. 15 грудня він прийняв присягу під династичним іменем Пехлеві, апелюючи до давнього роду Карен-Пехлеві, що в III столітті до н.е. здолав македонську державу Селевкідів і був серед засновників Парфянського царства.
За ініціативою Реза-хана були проведені численні реформи, направлені на подолання клерикального впливу та племінного сепартизму, створення сучасної судової, адміністративної і фінансової системи та системи освіти з метою модернізації Персії, офіційна назва якої у 1935 році була змінена на давнє ім'я Іран. Незважаючи на значні зусилля, за 16 років правління Реза Пехлеві не вдалось створити достатньо боєздатну армію і у серпні 1941 року під приводом запобігання використання Третім рейхом іранських нафтових родовищ і морських портів Великобританія і СРСР без боїв із суші, повітря і моря окупували Іран і змусили Реза-хана 16 вересня зректись престолу на користь свого сина Мухаммеда.
Виїхавши з країни, Реза Пехлеві оселився у Південній Африці, де через три роки у віці 66 років помер від хронічної хвороби серця. Його тіло було перевезене в Єгипет, де забальзамованим зберігалось у мечеті Аль-Ріфаї в Каїрі до 1950 року, коли було доставлене в Іран і поховане у спеціально збудованому мавзолеї в передмісті Тегерану. 16 січня 1979 року, коли Мухаммед Реза Пехлеві був змушений залишити Іран в результаті масових антиамериканських і панісламських виступів, тіло Реза Пехлеві знову було вивезено до Єгипту і поховане в Каїрі.
Коментарі
Дивіться також
• Королівство Саудівська Аравія, 1932
• Англо-радянська інтервенція в Іран, 1941