Помер
Канут Великий
12 листопада 1035 року в містечку Шафтсбері поблизу Дорсета помер король Англії, Данії, Норвегії і шведів Канут Великий з династії Кнютлінгів. З його смертю закінчилось датське правління у Скандинавії, а по смерті через сім років сина Хардекнуда — і в Британії, де до влади на чверть століття повернулась англосаксонська династія, усунута іншою гілкою вікінгів, що прийшли з Нормандії. На обкладинці: Срібна датська монета із зображенням Канута Великого, що чеканилась в Англії з 1029 по 1036 рік
22648
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Місце і точна дата народження Канута, внука христителя Данії Гарольда Гнилозубого і сина Свена Вилобородого, першого датського правителя Англії, достовірно невідомі, як невідома і його матір, котрою прийнято вважати Грунхільду (або Світославу), дочку першого історично достовірного польського князя Мешка з династії П'ястів і сестру майбутнього короля Польщі Болеслава Хороброго.

По смерті в 1014 році Свена Вилобородого, який правив лише п'ять тижнів, його старший син Гаральд II розділив батьківську спадщину з молодшим братом Канутом, якому в управління віддав Англію. Проте вітенагемот відновив на монаршому троні Етельреда II, усунутого рік перед тим, і Кануту довелось силою завойовувати престол Англії, якою він правив з 1016 року, спираючись на військо вікінгів-найманців.

Після смерті брата у 1018 році Канут відправився в Данію, щоб підтвердити своє право на датську корону, звідки повернувся до Англії через два роки, залишивши в якості регента при малолітньому синові Гардекнуді чоловіка своєї сестри Ерстед ярла Ульфа Торгільсона. Коли у 1026 році шведський король Анунд III Якоб і норвезький Олаф II розпочали війну проти Данії, Канут розбив їх у морській битві біля гирла ріки Хельге, після чого захопив місто Сігтуна у східних шведських землях, а наступного року з флотом із 50 кораблів прибув до Тронхейму, змусивши Олафа Святого рятуватись втечою до Новгорода, де правив князь Ярослав Володимирович.

На піку своєї могутності Канут Великий крім Данії, Англії, Норвегії та Сходу Швеції управляв також Шлезвігом та Померанією, переданим йому імператором Конрадом II після заручин їх дітей, а також мав великий вплив на кельтсько-норвезькі володіння в Ірландії та Шотландії. Він помер 12 листопада 1035 року в містечку Шафтсбері поблизу Дорсета на півдні Англії у віці близько 40 років і був похований у церкві міста Вінчестер. Після завоювання Англії норманами на її місці був збудований один з найбільших у Європі соборів, куди у великих погребальних сундуках були переміщені всі поховання англійських королів, в тому числі і Канута Великого, через півтисчоліттярозграбовані в часи Англійської революції.

Нащадки Канута не зуміли зберегти єдність його володінь — загроза вторгнення норвежців завадила його синові Гардекнуду, який управляв Данією в останні роки життя батька, прибути до Англії для вступу на престол. Цим скористався його незаконнонароджений брат Гарольд Заяча Лапа, який за підтримки місцевої знаті був проголошений королем. Лише по його смерті в 1040 році Гардекнуд зміг відновити свої права на англійський престол, проте з його смертю через два роки завершилось датське правління в Англії — на її престол зійшов пасинок Канута Великого Едуард Сповідальник, останній представник англосаксонської династії, усунутої в 1066 році норманами.

Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 6 серпня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 12 листопада

Батуринська різанина

1708
#ЦейДень

Все про 12 листопада

Події, факти, персоналії

Міжнародний трибунал для Далекого Сходу

1948

Вихід України з рубльової зони

1992