цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Самогубство Германа Герінга
15 жовтня 1946 року за кілька годин до виконання смертного вироку, прийнявши ціаністий калій, покінчив життя самогубством 53-річний рейхсмаршал Герман Герінг, один із найвисокопоставленіших діячів Третього рейху - командуючий повітряними силами, президент Рейхстагу, прем'єр-міністр Прусії, керівник лісового господарства, керівник Національного метеобюро, законодавчо визначений спадкоємець Адольфа Гітлера на посту рейхсканцлера Німеччини.
На обкладинці: Герман Герінг, 1941 рік
12077
Особистості
Володимир Лук'янюк
Після капітуляції Франції Герман Герінг, соратних Адольфа Гітлера ще з 1920-х років, керівник штурмових загонів СА, один з творців німецьких військово-повітряних сил, що відіграли вирішальну роль у польській та французьких кампаніях, був нагороджений лицарським орденом Залізного хреста, підвищений у званні до персонально для нього введеного звання рейхсмаршала і попри те, що він був активним противником війни з СРСР, спеціальним законом 29 липня 1941 року призначений спадкоємцем Гітлера на випадок його смерті або нездатності виконувати обов'язки глави держави.
Однак, після програної війни за Британію і нездатності люфтваффе забезпечити постачання оточеній під Сталінградом армії генерала Фрідріха Паулюса, Герінг почав втрачати довіру фюрера - його повноваження в економіці були різко обмежені і більшість з них перейшла до Альберта Шпеєра, призначеного рейхсміністром озброєнь і боєприпасів. А коли до середини 1944 року стало очевидним, що німецькі повітряні сили втратили належну боєздатність і не в змозі захистити Німеччину від нальотів авіації країн антигітлерівської коаліції, Герінг був повністю усунутий від прийняття стратегічних рішень.
Коли 22 квітня 1945 року армійська група під командуванням генерала Фелікса Штайнера, створена для захисту Берліну, зазнала великих втрат і не змогла здійснити контрнаступ, у Адольфа Гітлера стався нервовий зрив і він звернувся до особистого лікаря з питанням про найнадійніший спосіб самогубства. Коли про це стало відомо Герману Герінгу, він після наради із начальником Імперської канцелярії Гансом Ламмерсом і начальником Канцелярії керівництва нацистської партії Філіппом Боулером послав Гітлеру телеграму з проханням дозволити взяти на себе керівництво рейху на підставі закону 1941 року.
Зліва направо - Вільгельм Кейтель, Герман Герінг, Адольф Гітлер, Мартін Борман. Растенбург, липень 1944 року
Зліва направо - Вільгельм Кейтель, Герман Герінг, Адольф Гітлер, Мартін Борман. Растенбург, липень 1944 року
Телеграма була перехоплена давнім конкурентом Герінга Главою канцелярії НСДАП і особистим секретарем Гітлера Мартіном Борманом, який зумів переконати фюрера, що Герінг вчиняє державний переворот, і того ж дня той був звільнений з усіх займаних посад і заарештований СС. Своїм новим наступником Гітлер призначив грос-адмірала Карла Деніца, який перебрав на себе повноваження рейхсканцлера після самогубства фюрера 30 квітня 1945 року. Через п'ять днів охорона Герінга, який утримувався в баварському містечку Берхтесгаден, була доручена підрозділам люфтваффе і він був був негайно звільнений. Наступного дня він разом із сім'єю вирушив у напрямку наступаючій американській армії і 6 травня поблизу міста Радштадт добровільно здався у полон 36-ій піхотній дивізії США, що врятувало Герінгу життя, оскільки цього дня надійшов наказ Бормана його стратити.
Разом із 86-а іншими визначними діячами Третього рейху Герман Герінг утримувався в таборі для військовополонених «Ашкан», що розміщувався в готелі «Палас» у люксембурзькому місті Мондорф-ле-Бен, і у листопаді 1945 року постав перед Нюрнберзьким Міжнародним військовим трибуналом. На відміну від деяких інших підсудних, він жодного разу не намагався перекласти відповідальність на Гітлера чи прикритися його ім'ям, як, правило, всю відповідальність брав на себе і своєю поведінкою прагнув підкреслити не тільки свою значущість в історії Третього рейху, а й свою відданість справі націонал-соціалізму.
Герман Герінг на обіді під час Нюрнберзького процесу, 1945 рік
Герман Герінг на обіді під час Нюрнберзького процесу, 1945 рік
Як найвисокопоставленіший обвинувачений Герінг намагався домінувати над іншими підсудними, давати їм вказівки і впливати на їхні свідчення, за що був поміщений в одиночну камеру. Він був звинувачений за чотирма пунктами - у веденні агресивної війни, військових злочинах, в тому числі пограбуваннях і вивезенні в Німеччину творів мистецтва та іншого майна, злочинах проти людяності, в тому числі знищенні політичних та інших супротивників, тортурах і жорстокому поводженні з військовополоненими, вбивствах і поневоленні мирних жителів, в тому числі і переслідуванні та знищенні євреїв. По жодному з них він не визнав себе винним і 1 жовтня 1946 року був засуджений до страти через повішання.
Герман Герінг подав прохання про заміну смертної кари на довічне ув'язнення і про заміну повішання на розстріл, якщо прохання про помилування не задовільнять. Обидва клопотання були відхилені, і о 22-47 15 жовтня 1946 року, за дві години до виконання вироку, він покінчив життя самогубством у своїй камері. У нього в роті були виявлені осколки скла від ампули з ціаністим калієм, походження якої так і не було достеменно з'ясоване.
Тіло Германа Герінга після самогубства, 16 жовтня 1946 року
Тіло Германа Герінга після самогубства, 16 жовтня 1946 року
В одязі Герінга було знайдено три листа, вкладені в загальний конверт: один був адресований німецькому народу з виправданням його вчинків і запереченням звинувачень, другий - дружині і доньці, третій - комендатнту Нюрнберзької в'язниці з поясненням походження ампули з отрутою (у подальшому відкинутим слідством, яке так і не встановило обставини самогубства). Тіло Герінга було продемонстроване для огляду юридично визначеним свідкам страти, після чого його 16 жовтня 1946 року кремували на цвинтарі Остфрідгоф у Мюнхені, а попіл розвіяли над водами ріки Ізар.
Дружина Германа Герінга Еммі і його дочка восьмирічна Едда отримують лист, відправлений з камери смертників, 26 вересня 1946 року. До 1950 року вони утримувались в американському таборі для полонених.
Дружина Германа Герінга Еммі і його дочка восьмирічна Едда отримують лист, відправлений з камери смертників, 26 вересня 1946 року. До 1950 року вони утримувались в американському таборі для полонених.
Під час Нюренберзького трибуналу допитувався як звинувачений і молодший брат Германа Герінга Альберт, який в роки Другої Світової війни працював директором із експорту в концерні «Шкода» у Чехословаччині. Він не був членом нацистської партії і, користуючись протекцією Германа, врятував від смерті мінімум 34 людини, серед яких були австрійський ерцгерцог Йосип Фердинанд IV, австрійський канцлер Курт фон Шушніг, чеський бізнесмен Оскар Пілзер та угорський композитор Франц Легар, свідчення якого врядували Альберту Герінгу життя.
Альберт Герінг, 1936 рік. У довоєнні роки був кінорежисером, вів життя бонвівана, з приходом нацистів до влади емігрував до Австрії, а після її аншлюсу - до Чехії, де неодноразово затримувався гестапо, але завжди використовував авторитет свого брата, щоб звільнитись. За тиждень до смерті у 1966 році 71-річним у лікарні міста Ноєнбург із вдячності одружився на своїй економці, щоб вона могла отримувати його пенсію.
Альберт Герінг, 1936 рік. У довоєнні роки був кінорежисером, вів життя бонвівана, з приходом нацистів до влади емігрував до Австрії, а після її аншлюсу - до Чехії, де неодноразово затримувався гестапо, але завжди використовував авторитет свого брата, щоб звільнитись. За тиждень до смерті у 1966 році 71-річним у лікарні міста Ноєнбург із вдячності одружився на своїй економці, щоб вона могла отримувати його пенсію.
Незважаючи на те, що у 1944 році він сам був заарештований гестапо, допомагав чеському руху опору, а серед врятованих ним було кілька десятків євреїв, яких Альберт Герінг, підробляючи підпис брата, визволив із концтаборів і дав можливість втекти, історія його життя стала відома лише в 2000-х роках. Проте, у 2012 році ізраїльський меморіал Яд Вашем відмовились зарахувати Альберта Герінга до Праведників світу на підставі того, що «нема достатніх доказів, які підтверджували б, що він надзвичайно ризикував, рятуючи євреїв від небезпеки депортації і смерті».
all_inclusive
14 жовтня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Особистості
Європа
Новітня історія

Головні події 15 жовтня

#ЦейДень
Все про 15 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left14 жовтня
16 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх