цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Повалення імператора Бокасси
20 вересня 1979 року 700 французьких спецназівців захопили столицю Центрально-Африканської Республіки місто Бангі і поновили при владі президента Давида Дако, який оголосив про повалення самопроголошеного імператора Жана-Беделя Бокасси, 13-літнє правління якого характеризувалось клептократією, корупцією, масовими репресіями і беззаконям.
На обкладинці: Імператор Жан-Бедель Бокасса, 1994 рік
3630
Особистості
Володимир Лук'янюк
У 1941 році син сільського старости 18-річний Жан-Бедель Бокасса поступив на службу до армії Шарля де Голля «Франція, що бореться», брав участь у боях в Конго, висадці союзних військ у Провансі та боях на Рейні в 1944-45 роках. По завершенні Другої Світової війни він закінчив офіцерську школу в Сенегалі, після чого три роки воював в Індокитаї, за що був нагороджений орденом Почесного легіону, і в 1961 році в чині капітана залишив службу у французькій армії, ставши майором армії Центрально-Африканської Республіки (ЦАР).
Президент ЦАР Давид Дако і міністр закордонних справ Ізраїлю Голда Меїр, 1963 рік
Президент ЦАР Давид Дако і міністр закордонних справ Ізраїлю Голда Меїр, 1963 рік
У 1964 році перший президент ЦАР і двоюрідний брат Бокасси Давид Дако призначив його начальником штабу збройних сил. Увійшовши у змову із командиром військової бази капітаном Олександром Банзая, 1 січня 1965 року Бокасса здійснив військовий переворот і заарештував Дако, вважажаючи його винним у корупції та економічній бідності країни, яка будувала африканський соціалізм. Бокасса розпустив парламент, відмінив дію конституції і створив Революційну військову раду, яка мала викорінити комуністичну загрозу і навести лад в економіці. Рішеннями Реввійськради в країні були заборонені полігамія, жіноче обрізання, жебрацтво і діяльність політичних партій. Капітан Банзая, призначений державним міністром і міністром фінансів, домігся підтримки режиму Францією, провів чистку в армії, але у 1969 році був усунутий Бокассою з усіх посад за підозрою у спробі здійснення військового перевороту.
Сконцентрувавши всю повноту владу у своїх руках, у 1971 році Бокасса присвоїв собі звання генерала, а 4 березня 1972 року оголосив себе довічним президентом. Спираючись на воєнну і фінансову підтримку Франції, він домігся певної стабілізації економіки, важливим джерелом доходу якої стало постачання урану для потреб французької атомної програми. Після зустрічі з Муаммаром Каддафі у вересні 1976 року, Бокасса прийняв іслам, розпустив уряд і 4 грудня 1976 року, повернувшись знову до католицизму, проголосив себе імператором Центрально-Африканської імперії - на урочистій церемонії у Бангі, яка була проведена за мотивами коронації Наполеона Бонапарта і обійшлась країні у третину річного бюджету, Бокасса сидів на двотонному троні змодельованого у формі великого орла з чистого золота і був увінчаний короною із золота і діамантів. Незважаючи на запрошення і обіцяні щедрі подарунки, жоден іноземний лідер не взяв участі у заході.
Коронація Жана-Беделя Бокасси, 4 грудня 1976 року
Коронація Жана-Беделя Бокасси, 4 грудня 1976 року
Підтримка Францією Бокасси, яка у деякі роки складала до половини бюджету ЦАІ, різко зменшилася після того як французька розвідка дізналась про його таємні переговори з Муаммаром Каддафі щодо підготовки агресії проти Чаду, що привело до голодних бунтів у січні 1979 року і стихійних протестів. Вони досягли свого піку у квітні, коли були вбита майже сотня учнів столичних шкіл, які протестували проти закону про обов'язкове носіння шкільної форми.
Після кількох невдалих дипломатичних спроб переконати Бокассу добровільно піти у відставку французькі служби почали підготовку операції «Баракуда» і 20 вересня 1979 року французькі спецпризначенці прибули до Бангі кількома літаками з Габону та Чаду і під приводом захисту своїх громадян та дипломатичних представництв без жодного спротиву зайняли всі ключові об'єкти столиці та палац імператора. Наступного дня колишній президент Давид Дако проголосив відновлення республіки, а повалений Бокасса, який саме перебував з візитом у Лівії, отримав політичний притулок у Березі Слонової Кістки (нині - Код-д'Івуар).
Після чотирьох років проживання в Абіджані Бокассі було дозволено переїхати до Франції, де він оселився у власному маєтку в передмісті Парижа, живучи на французьку військову пенсію, зароблену за роки служби у французькій армії. На початку 1980-х років він почав писати мемуари, частина яких попали в пресу, - твердження про хабарі і проституток, які Бокасса надавав тоді ще міністру фінансів Валері Жискар д'Естену, привели до краху його президентської кар'єри.
Жан-Бедель Бокасса і президент Франції Валері Жискар д'Естен, березень 1975 року
Жан-Бедель Бокасса і президент Франції Валері Жискар д'Естен, березень 1975 року
Незважаючи на те, що у ЦАР Бокасса був заочно засуджений до смертної кари, 24 жовтня 1986 року він повернувся на батьківщину і був негайно заарештований як тільки вийшов з літака. Відданий під суд за звинуваченнями у державній зраді, тортурах, вбивствах, канібалізмі, зловживанні владою та корупції, 12 червня 1987 року він був визнаний винним по всіх статтях, крім канібалізму, і засуджений до страти, яку генерал Колінгба, котрий ще в у 1981 році змістив Дако, замінив спочатку на довічне ув'язнення, потім на 20 років тюрми, а в 1993 році амністував в числі усіх в'язнів країни з нагоди свого вступу на посаду президента.
Жан-Бедель Бокасса помер 3 листопада 1996 року від серцевого нападу в своєму будинку в Бангі у віці 75 років, залишивши по собі більше 50 дітей від 17 дружин. У 2010 році президент ЦАР Франсуа Бозізе видав указ, яким повністю реабілітував Бокассу, назвавши його «сином нації, визнаним усіма як великий будівничий країни».
all_inclusive
16 вересня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Гроші для Леніна
Пряма Мова
Гроші для Леніна
Особистості
Політика
Африка
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 20 вересня

#ЦейДень
Все про 20 вересня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left19 вересня
21 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх