Після отримання незалежності 13 американських штатів в якості основного закону використовували Статті Конфедерації, прийняті ще під час війни на Другому континентальному конгресі (1777 р.). Однак федеральний уряд, що діяв у рамках Статей, виявився занадто слабким і не володів достатніми повноваженнями для вирішення конфліктів, що виникали між штатами, для збору податків і у фінансовому відношенні повністю залежав від штатів.
У вересні 1786 року в місті Аннаполіс (штат Меріленд) пройшла конференція, на яку прибули делегати 5 штатів (Нью-Джерсі, Пенсільванія, Нью-Йорк, Делавер і Віргінія), метою якої було виправлення недоліків, властивих Статтями Конфедерації. Однак учасники визнали, що штатів, представлених на конференції, недостатньо для прийняття рішення, тому на травень 1787 був призначений Конвент у Філадельфії.
Для участі у Конвенті було обрано 74 делегати від 12 штатів. Єдиним штатом, який відмовився прислати своїх представників, став Род-Айленд. Через те, що подорожі на великі відстані в ті часи були непевні, багато делегатів не змогли приїхати вчасно, тому, незважаючи на початок, призначений на 14 травня, кворум з 7 штатів був зібраний лише 25 травня, а максимальна кількість учасників, присутніх на Конвенті, склало 55 чоловік. У Конвенті взяли участь більшість батьків-засновників, за винятком Томаса Джефферсона і Джона Адамса. Головою Конвенту було обрано Джорджа Вашингтона.
Головною темою дебатів на конветі було питання представництва в конгресі — більш населені штати виступали за пропорційне представництво, а менш заселені — за рівне. В результаті було досягнуто т.зв. Коннектикутського компромісу — конгрес став двопалатним з пропорційним представництвом в нижній палаті (представників) і рівним представництвом у верхній палаті (сенаті). За цей варіант конституції проголосувало 38 з 41 делегата, присутніх на засіданні.
Конституція набувала чинності після її ратифікації 9-а з 13-и штатів. Першими документ ратифікували штати Делавер, Пеннсільванія, Нью-Джерсі, Джорджия і Коннектикут, а інші штати, зокрема Массачусетс, відмовився це зробити, оскільки в конституції не були захищені основні політичні свободи — свобода слова, віросповіданя і преси.
В лютому 1788 року було досягнуто компромісу у вигляді обіцянки на першому ж засіданні конгресу прийняти відповідні поправки до конституції. В результаті, в червні 1788 року нову редакцію конституції було ратифіковано 9-а штатами, а у вересні 1789 року конгес США затвердив 12 поправок до неї (Білль про права). Останнім штатом, котрий ратифікував і конституцію і поправки, був Род-Айленд — 29 травня 1790 року він став 13-ю колонією, що увійшла до складу США. Сьогодні конституція США — найстаріша з діючих конституцій світу.
Коментарі
Дивіться також
• Декларація незалежності США, 1776
• Війна за незалежність США, 1781
• Білль про права, 1791