сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Початок української колонізації Канади
6 вересня 1891 року на кораблі «Орегон» до порту Галіфакс у провінції Нова Скотія прибули перші два українських поселенці Іван Пилипів і Василь Єлиняк з села Небилова Калуського повіту в Галичині. Вони стали засновниками селища Една у провінції Альберта, найстарішого українського поселення у Канаді, яке з часом перетворилось на осередок найбільшого українського анклаву у Північній Америці.
На обкладинці: Сім'я українських емігрантів у Квебеку, 1897 рік © National Archives of Canada
37623
Людина і суспільство
Володимир Лук'янюк
Масове переселення українців за межі своєї етнічної території розпочалось у другій половині XIX століття, до чого їх спонукали безземелля, злидні та правова дискримінація. Після скасування кріпацтва в Російській імперії з Лівобережжя та Правобережжя Дніпра почалось інтенсивне переселення на Поволжя, Північний Кавказ, в той час як з Австро-Угорщини еміграція відбувалась на Американський континент. Масовою еміграція селян, низькооплачуваних робітників і безробітних стала в 1877 році, коли на Західній Україні з'явились перші агенти з вугільних компаній Пенсильванії, - до США із Закарпаття, Галичини та Лемківщини до початку Першої Світової війни виїхало майже 700 тисяч українців, які працювали у вугільній, металургійній і металообробній, ткацькій промисловості, на рудниках з добування золота, срібла, олова та на будівництві.
У 1880-х роках розпочалась еміграція до Бразилії та Аргентини, уряди яких оплачували видатки на переїзд переселенців, яким надавали у власність ділянки землі від 25 гектарів з десятирічною відстрочкою їх оплати. Незважаючи на тяжкі умови проживання і незвичності субтропічного клімату, до Південної Америки до 1914 року виїхало близько 60 тисяч селян з Галичини та Буковини. У пік т. зв. «бразильської гарячки» у Галичині через німців-менонітів поширились перші новини про умови для емігрантів у Канаді - для повнолітніх поселенців уряд за невелику плату пропонував земельну ділянку розміром 160 акрів, яка передавалась у довічну власність після проживання на ній не менше 3-х років, сільськогосподарської обробки не менше її п'ятої частини та спорудження будинку.
У серпні 1891 року до Канади вирушили 36-річний Іван Пилипів, 27-річний Василь Єлиняк та Юрій Піщак з села Небилів Калуського повіту в Галичині - Піщак повернувся з автро-угорського кордону, а двоє його земляків 28 серпня відплили з Гамбурга і 6 вересня 1891 року на кораблі «Орегон» прибули до порту Галіфакс у провінції Нова Скотія. Зареєструвавшись наступного дня у Монреалі, Пилипів і Єлиняк стали першими українцями у Канаді.
Вони поїхали до селища Медисин-Гет у провінції Альберта, де проживав однокласник Пилипіва Йоган Кребс, з яким побували у німецьких колоніях Лангенбург у Саскачевані і Гретна у Манітобі, побут і умови життя в яких переконали їх у перспективності переселення до Канади - Єлиняк залишився на зиму у Гретні, а Пилипів повернувся на батьківщину, щоб забрати сім'ю. У Галичині за агітацію односельчан за переїзд до Канади він був заарештований, звинувачений у шахрайстві і 12 травня 1892 року засуджений до місяця ув'язнення.
Реконструкція напівземлянки, в якій проживали українські емігранти в кінці 1890-х років (екомузей Калина-Кантрі поблизу Едмонтона, Альберта)
Реконструкція напівземлянки, в якій проживали українські емігранти в кінці 1890-х років (екомузей Калина-Кантрі поблизу Едмонтона, Альберта)
Влітку 1892 року до Канади з Небилова виїхали Антон Пайша і Микола Тичковський, які з родинами оселились у Гретні, куди восени прибув Пилипів з родиною. За допомогою Кребса три сім'ї та Василь Єлиняк оселились поблизу колонії галицьких німців Йозефбург на схід від Едмонтона у провінції Альберта, де заснували селище Една (нині - Стар) - найстаріше українське поселення у Канаді, яке з часом стало осередком найбільшого у Канаді українського анклаву. У кінці 1893 року Василь Єлиняк виїхав до Небилова, звідки 25 червня 1894 року повернувся до Канади зі своєю сім'єю і ще шістьма родинами земляків.
Осип Олеськів (1860-1903), 1895 рік © Library and Archives Canada
Осип Олеськів (1860-1903), 1895 рік © Library and Archives Canada
Маючи прикрий досвід еміграції до Бразилії, улітку 1895 року львівське товариство «Просвіта» відправило до Канади учителя з міста Дубляни Осипа Олеськіва та селянина із Коломийщини Івана Дорундяка, які зустрілись із представниками уряду Канади, щоб дізнатись про умови для емігрантів, і відвідали колонію в Едні, куди по поверненню на Галичину Олеськів разом з братом організував виїзд першої групи з 30 сімей. Наступного року він познайомився із коломийським кооператором Кирилом Геником, який погодився супроводжувати групу з 64-х українців з Буковини - вони заснували поселення Стюарбурн в Манітобі, де оселився сам Геник з родиною.
Кирило Геник (1857-1925) © Library and Archives Canada
Кирило Геник (1857-1925) © Library and Archives Canada
Завдяки зусиллям Олеськіва, кооператора Миколи Нагірного, який у 1896 році у Львові заснував Допомоговий Комітет, та Геника, котрий у 1898 році став міграційним агентом міністерства внутрішніх справ (першим канадським держслужбовцем українського походження), еміграція до Канади набула масового характеру і практично зупинила переїзд до Південної Америки.
Іван Пилипів (1859-1936) © Pat Tomkow
Іван Пилипів (1859-1936) © Pat Tomkow
До 1899 року до Канади виїхало 12 950 чоловік з Галичини та Буковини, а до 1914 року, коли закінчилась перша хвиля еміграції, до 140 тисяч українців розселилось у провінціях Манітоба (40%), Альберта (30%) та Саскачеван (24%). Станом на 2006 рік у Канаді проживало 1 209 085 українців, які становили 9-у за чисельністю етнічну групу (найбільшу слов'янську діаспору), а сама країна була третьою за кількістю етнічних українців.
Василь Єлиняк (1859-1956) © Glenbow Museum, Art Gallery, Library and Archives
Василь Єлиняк (1859-1956) © Glenbow Museum, Art Gallery, Library and Archives
Іван Пилипів став заможною людиною, прожив 77 років і помер 10 жовтня 1936 року в Едні в результаті падіння з вікна під час весілля; його будинок став частиною української культурної експозиції в екомузеї Калина-Кантрі поблизу Едмонтона.
Заможний фермер Василь Єлиняк, з яким Пилипів більшу частину свого емігрантського життя не спілкувався через розбіжності у питаннях релігії, як один з перших емігрантів 3 січня 1947 року став почесним громадянином Канади і помер у віці 92-х років 12 січня 1956 року у місті Чіпмен, провінція Альберта. У родині Василя Єлиняка було семеро дітей, 51 онук та 62 правнуки і правнучки, одна з яких - Еріка Еленьяк - стала всесвітньо відомою як зірка журналу «Playboy» і кіносеріалу «Рятівники Малібу».
1 вересня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Людина і суспільство
Америка
Україна
Нова історія

Головні події 6 вересня

#ЦейДень
Все про 6 вересня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left5 вересня
7 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх