Популярна стаття
Проголошення
незалежності України
24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної ради України прийнято Постанову та Акт проголошення незалежності України, затверджені конституційною більшістю, — Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканою територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та постанови уряду.
120602
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

19-21 серпня 1991 року була здійснена остання спроба врятувати СРСР від розпаду — створений у Москві Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС — ГКЧП) і очолений віце-президентом СРСР Генадієм Янаєвим, оголосив про встановлення в країні надзвичайного стану і двома постановами обмежив дію конституції СРСР в частині дотримання громадянських свобод і встановивав контроль за засобами масової інформації. Наступного дня під приводом дотримання надзвичайного стану в Москву було введено війська, на урядовій дачі у Форосі було взято під домашній арешт президента СРСР Михайла Горбачова.

Того ж дня до Києва прибув генерал армії Валентин Варенников і разом з командуючим Київським військовим округом генерал-полковником Віктором Чечеватовим о 8 ранку віддав наказ всім військовим виконувати розпорядження ДКНС, після чого запропонував Голові Верховної ради України Леоніду Кравчуку зустрітися в ЦК КПУ, але отримавши відмову, погодився прибути до Верховної ради, де в присутності першого секретаря КПУ Станіслава Гуренка, віце-прем'єра Костянтина Масика в ультимативній формі, погрожуючи військовими репресіями, вимагав покірності Верховної ради та уряду УРСР.
Леонід Кравчук (зліва) і Михайло Горбачов, 1990 рік © Главком
Леонід Кравчук (зліва) і Михайло Горбачов, 1990 рік © Главком

Леонід Кравчук зайняв обережну позицію і в заяві по українському телебаченню закликав до стриманості, дисципліни та громадського порядку і не дав однозначної оцінки подіям у Москві, посилаючись на відсутність офіційних документів. Невизначеною була і заява Верховної ради України, прийнята після дводенної дискусії 20 серпня і опублікована лише 22 серпня. Підтримку московським путчистам висловило керівництво Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Харківської, Чернігівської областей та Криму, міст Кіровограда та Кривого Рогу. Українське телебачення та радіо ввело жорстку цензуру на телевізійні матеріали, повністю подавши всі документи ДКНС і не надавши жодної хвилини ефіру опозиції.

З власною заявою, в котрій дії ДКНС були названі неконституційними і незаконними виступила частина членів Призидії Верховної ради — Володимир Гриньов, Олександр Ємець, Дмитро Павличко, Володимир Пилипчук, Лесь Танюк, Ігор Юхновський та Володимир Яворівський. Ще в середині 19 серпня з заявою про некоституційність дій ДКНС виступив Народний рух України, а 50 донецьких депутатів різних рівнів звернулись до Президії ВРУ та жителів міста з заявою про категоричне невизнання ДКНС. Єдиною обласною радою, котра закликала до громадянської непокори та загального політчного страйку була Львівська рада.

Голова Верховної Ради Леонід Кравчук (в центрі) і його заступники Іван Плющ (зліва) та Володмир Гриньов, серпень 1991 року © Укрінформ
Голова Верховної Ради Леонід Кравчук (в центрі) і його заступники Іван Плющ (зліва) та Володмир Гриньов, серпень 1991 року © Укрінформ

Основною силою, що виступила проти путчистів було кервництво Росії. Першого ж дня перевороту президент Борис Єльцин закликав громадян до опору; до будинку Верховної ради РРФСР почали прибувати москвичі, почалось будівництво барикад, на сторону законного уряду перейшла частина військових з бойовою технікою. Начальником штабу оборони Білого дому був член московького Руху український дисидент Григорій Куценко. Штурмувати будинок парламенту путчисти не наважилися і 21 серпня, коли відкрилася надзвичайна сесія Верховної ради Росії, стало зрозуміло, що путч провалився. З делегацією парламенту до Москви повернувся Михайло Горбачов. Наступного дня він скасував антиконституційні акти ДКНС, усунув членів хунти з їх посад та віддав їх під арешт.

Внесення прапора України до стін Верховної Ради, 24 серпеня 1991 року © Єфрем Лукацький
Внесення прапора України до стін Верховної Ради, 24 серпеня 1991 року © Єфрем Лукацький

24 серпня 1991 року голосами 346 депутатів на позачерговій сесії Верховна Рада УРСР прийняла «Акт про державну незалежність України». З метою всенародного його підтвердження сесія вирішила провести 1 грудня республіканський референдум. Того ж дня були прийняті постанова «Про проголошення незалежності України» та «Про військові формування на Україні».

26 серпня прес-секретар президента Росії від імені Єльцина заявив, що Росія, у випадку припинення союзницьких відносин з Україною, залишає за собою право на перегляд кордонів, що суперечило договору між Україною та Росією від 19 листопада 1990 року. Позиція російського керівництва була переглянута після дводенних переговорів Леоніда Кравчука і віце-президента Росії Олександра Руцького, що відбулись у Києві 28-29 серпня.

Момент голосування за Акт про державну незалежність України, 24 серпня 1991 року © Укрінформ
Момент голосування за Акт про державну незалежність України, 24 серпня 1991 року © Укрінформ

30 серпня 1991 року Леонід Кравчук підписав Указ Президії Верховної ради "Про заборону діяльності Компартії України", як організації, що взяла участь в державному перевороті. Прийнятий 12 вересня 1991 року закон «Про правонаступництво України» проголосив Україну правонаступницею УРСР і частково правонаступницею СРСР.

1 грудня 1991 року в загальноукраїнському референдумі взяло участь 32 мільйони громадян України, з яких 90.35% підтвердили Акт про незалежність України. 5 грудня 1991 року Верховна рада України прийняла звернення "До парламентаріїв і народів світу", в якому оголошувалось, що договір 1922 року про утворення СРСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим. 8 грудня, після підписання у Біловезькій Пущі президентами Білорусії, Росії та України спільної заяви, Радянський Союз перестав існувати як суб'єкт міжнародного права.

22 серпня 1992 року останній Президент УНР в еміграці Микола Плав'юк у присутності Президента Леоніда Кравчука, Голови Верховної Ради Івана Плюща і Прем'єр-міністра України Вітольда Фокіна урочисто проголосив Україну правонаступницею Української Народної Республіки.

Друк 17
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 8 травня 2012, востаннє оновлено 4 вересня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 24 серпня

Загибель Помпеї

79
#ЦейДень

Все про 24 серпня

Події, факти, персоналії

Розграбування Риму готами

410

«Варфоломіївська ніч»

1572