цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Арешт Карлоса Шакала
14 серпня 1994 року в столиці Судану Хартумі заарештовано найрозшукуванішого терориста світу Ілліча Раміреса Санчеса, відомого як «Карлос Шакал» завдяки численним терористичним актам і захопленням заручників у Європі. Наступного дня він був переданий агентам французької спецслужби DST і вивезений у Париж, де у 1997 році був засуджений до довічного ув'язнення.
На обкладинці: Іліч Рамірес Санчес, 2000 рік
5559
Особистості
Володимир Лук'янюк
Іліч Рамірес Санчес народився в 1949 році в родині заможного адвоката, переконаного комуніста-марксиста, котрий кожного з трьох своїх синів назвав екзотичними для Латинської Америки іменами засновника СРСР Володимир Ілліча Леніна. У 14 років Іліч став членом молодіжного крила Компартії Венесуели і через рік, після закінчення ліцею, разом з батьком поїхав на Кубу, де пройшов навчання методам партизанським боротьби і освоїв стрільбу, рукопашний бій й техніку мінування.
Після повернення у Венесуелу батьки Іліча розлучились і він разом з матір'ю переїхав до Лондона, де поступив до Лондонської школи економіки, яку не закінчив і в 1968 році за наполяганням батька вступив до Університету дружби народів у Москві. Там він познайомився із членом Народного фронту визволення Палестини (НФВП) Мохамедом Будіа, з яким переїхав у 1970 році до Лівану після того, як їх виключили з вузу за участь у несанкціонованій демонстрації арабських студентів університету.
У липні 1970 року Іліч Санчес пройшов підготовку в тренувальному таборі НФВП в Йорданії, де отримав прізвисько «Карлос» і прийняв іслам, після чого переїхав в Лондон і почав роботу на НФВП під керівництвом свого колишнього однокурсника Мохамеда Будіа, а після його вбивства в 1973 році агентами Моссад став куратором всіх терористичних дій палестинців у Європі. У помсту за смерть Будіа того ж року Карлос здійснив невдалу спробу замаху на віце-президента Британської сіоністської федерації Джозефа Шиффа.
Переїхавши до Парижу, Карлос підірвав три замінованих автомобілі біля штаб-квартир новинних агенств, у 1974-у допомогав «Червоній Армії Японії» вчинити напад на французьке посольство в Гаазі, а 13 січня 1975 року організував напад на літак ізраїльської компанії «Ель Аль» в аеропорту Орлі - він двічі особисто стріляв по літаку з гранатомета, але обидва рази промахнувся, як і під час третьої спроби 17 січня.
Через Брюссель Карлос вилетів до Бейруту, де був виявлений ліванською службою безпеки, яка діяла разом із французькою контррозвідкою - 27 червня 1975 року при спробі його допитати Карлос вбив двох агентів французьких спецслужб. У його помешканні був знайдений роман Фредеріка Форсайта «День Шакала», за що преса охрестила Іліча «Карлосом Шакалом».
Перебравшись спочатку до НДР, а звідти - до Угорщини, він спланував свою наступну операцію - вбивши двох осіб, 21 грудня разом із членами німецьких «Революційних осередків» (RZ) 26-літній Санчес захопив штаб-квартиру ОПЕК у Відні і взяв у заручники 96 чоловік. Після тривалих переговорів йому був наданий літак, на якому Карлос Шакал прибув до Алжиру, де отримав політичний притулок.
Іліч Рамірес Санчес, 1975 рік  © AFP/Getty Images
Іліч Рамірес Санчес, 1975 рік © AFP/Getty Images
Це була остання операція, в якій Карлос брав участь особисто - у 1976 році він перебрався в Ємен, де невдовзі був виключений зі складу НФВП за те, що під час операції у Відні не вбив міністрів Ірану, Саудівської Аравії і Венесуели (як стало відомо пізніше, через підставних осіб Саудівська Аравія передала Карлосу від 50 до 100 млн доларів за звільнення заручників).
Після невдалої спроби оселитись в Югославії, звідки він був висланий в Ірак, Іліч Санчес повернувся знову до Адена, де за підтримки східнонімецької спецслужби Штазі створив власну терористичну організацію, яка через свій офіс у Східному Берліні у 1981 та 1982 році здійснила терористичні акти у Мюнхені. При їх розслідуванні у Парижі була заарештована дружина Санчеса німецька терористка Магдалена Копп, після невдалих спроб звільнити котру, у 1982 та 1983 роках Карлос Шакал вчинив п'ять терактів у Франції та ФРН, в яких загинуло 11 чоловік і ще 140 було поранено.
Після звільнення Копп у 1985 році, вона була депортована до ФРН, звідки перебралась до Сирії, де до неї приєднався Іліч Санчес. Того ж року вони офіційно одружились, а через рік у них народилась дочка. Відійшовши від активних справ, вони проживали у Дамаску до 1990 року, коли Сирія під тиском США, як свого союзника у Війні у Перській затоці, була змушена депортувати Карлоса - після відмови Йорданії і Лівії прийняти його, він за підробним дипломатичним паспортом перебрався у Судан, де був виявлений американськими спецслужбами під час здійснення хірургічної операції в Хартумі і заарештований 14 серпня 1994 року. Наступного дня він був переданий агентам французької спецслужби DST і вивезений у Париж.
Іліч Санчес, Магдалена Копп і їх дочка Ельба Роза Рамірес Копп, 1988 рік
Іліч Санчес, Магдалена Копп і їх дочка Ельба Роза Рамірес Копп, 1988 рік
Карлос Шакал постав перед судом 12 грудня 1997 року і за 11 днів був засуджений за вбивство у 1975 році двох французських агентів безпеки та інформатора на довічне ув'язнення без можливості умовно-дострокового звільнення. У 2001 році Санчес, не розлучившись із Магдаленою Копп, котра свого часу відмовилась їхати з Карлосом у Судан і після нетривалого проживання з матір'ю Іліча Санчеса у Венесуелі, повернулась до ФРН, заручився зі своїм адвокатом Ізабель Кутан-Пейро, здійснивши з нею церемонію одруження за мусульманською традицією.
Іліч Санчес та Ізабель Кутан-Пейро, 2000 рік
Іліч Санчес та Ізабель Кутан-Пейро, 2000 рік
У 2007 році проти Карлоса Шакала була порушена нова судова справа за звинуваченням у вбивстві і знищенні майна з використанням вибухових речовин під час терактів 1982-83 років і 15 грудня 2011 року він був засуджений до ще одного довічного ув'язнення. У жовтні 2014 року Іліч Рамірес Санчес був звинувачений у теракті в Парижі, вчиненому у вересні 1974 року.
all_inclusive
28 липня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Особистості
Кримінал
Африка
Новітня історія
Наш час

Головні події 14 серпня

#ЦейДень
Все про 14 серпня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left13 серпня
15 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх