Громадянська війна в Іспанії
Після заколоту в Іспанському Марокко, 18 липня 1936 року по всій Іспанії проти уряду повстали військові гарнізони, очолювані право-орієнтованими офіцерами. За три дні повстанці взяли під свій контроль Марокко, північну частину Іспанії і ряд ключових міст на півдні — у країні почалася громадянська війна, що тривала три роки й закінчилась поразкою республіканського уряду.На обкладинці: 17-річна француженка Марина Гінеста з інтербригади позує із ґвинтівкою на даху готелю «Колон» в Барселоні, 21 липня 1936 року © Ганс Гутман
34700
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

В 1923 році в Іспанії відбувся військовий переворот під керівництвом генерала Мігеля Прімо де Рівери, котрий змістив слабкий уряд, що підтримував короля Альфонса XIII. Генерал провів помірковані реформи на рівні місцевих органів влади. В 1931 році після проведення плебісциду з приводу державного устрою країни, коли більшість населення висловилась за республіканську форму правління, Альфонс XIII емігрував з країни, і в Іспанії була проголошена Друга Республіка, що опиралась на ліберально настроєний середній клас і поміркованих соціалістів. За два роки урядом Мануеля Асаньї в країні були проведені радикальні демократичні реформи, а провінції Каталонія та Баскія отримали статус автономій.

В 1933 році на виборах перемогу здобула консервативна коаліція з партій, що відстоювали інтереси крупних землевласників, церкви і військових кіл, котру очолив Алехандро Леррус. Він відмінив дію всіх попередніх реформ і у відповідь соціалісти вчинили заколот в Астурії, котрий підтримали каталонські націоналісти. Наступні вибори 1936 року знову привели Асанью до влади.
Генерал Франсиско Франко
Генерал Франсиско Франко

Військові, занепокоєні такою частою зміною урядів і поширенням в країні марксистських ідей, почали підготовку нового військового перевороту. Змовою керували генерали Франсиско Франко, Хосе Санхурхо і Еміліо Мола. Початок виступу було зааплановано на 5-у годину ранку 18 липня в Марокко і через 24 години в самій Іспанії. Різниця в часі була необхідна для взяття під контроль всієї території Марокко і організації морської переправки військ з Африки в Європу. 17 липня таємний план розкрився, і виступ військових в Марокко відбувся завчано і неорганізовано. Незважаючи на це, уряд в Мадриді практично нічого не зробив для недопущення його в самій Іспанії.

18 липня 1936 року іспанські військові гарнізони повстали по всій Іспанії, і за короткий час націоналісти на чолі з Франко взяли під свій контроль більшу частину території країни, а на півдні і в країні Басків зав'язалися тривалі бої. Іспанський флот не підтримав Франко, що дало змогу республіканцям котролювати важливі порти. Однак це не завадило генералу Франко переправити в Європу війська з Африки, за наступні декілька місяців здобути ряд важливих перемог і в листопаді почти наступ на Мадрид.

В 1937 році Франко реорганізував сили націоналістів під керівництвом партії Фаланга, іспанських фашистів, в той час як в таборі республіканців головну роль почали відігравати комуністи. Німеччина та Італія виступили на боці Франко, поставляючи озброєння і військову техніку, а республіканців підтримав Радянський Союз. Крім того, у військових діях на боці республіканців брало багато добровольців з Франції, США та СРСР, котрі сформували Інтернаціональні бригади.

В 1938 році військам Франко вдалось розділити територію, котрольовану республіканцями надвоє, і в 1939 році зайняти столицю Каталонії Барселону. Республіканці запропонували Франко перемир'я, котре було відкинуто генералом, і 28 березня 1939 року націоналісти зайняли Мадрид, що фактично стало кінцем громадянської війни, в котрій загинуло близько мільйона іспанців, більше, ніж в будь-якій іншій війні за участю Іспанії.

Франко беззмінно очолював країну до своєї смерті 20 листопада 1975 року. Через два дні за його заповітом в країні була відновлена монархія — на престол зійшов Хуан Карлос I, внук король Альфонса XIII, влада котрого була повалена під час втановлення Другої Іспанської республіки.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 3
«Цей день в історії» © 2001-24. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 18 липня

Битва при Аллії

390 до н.е.
#ЦейДень

Все про 18 липня

Події, факти, персоналії

Велика пожежа у Римі

64

Протитуберкульозна вакцина БЦЖ

1921

Похорон патріарха Володимира (Романюка)

1995