Вбивство Марата
13 липня 1793 року 50-річний французький революціонер, оратор, письменник Жан Поль Марат, одна з найпомітніших постатей Французької революції, був убитий жирондисткою Шарлоттою Корде, котра зустрілась з ним як журналістка. На обкладинці: Жан-Жозеф Веєртс «Вбивство Марата»
25790
Читати 2 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Лікар за освітою, Марат в 1789 році заснував журнал L'Ami du Peuple, гострі критичні статті в котрому по відношенню да влади зіграли не останню роль в кривавій Революції 1792 року. Після арешту французького короля в серпні 1792 року Марат був обраний депутатом Конвенту від Парижу і виступав в ролі активного опонента жирондистів, поміркованих республіканців, котрі були прихильниками поступових конституційно регульованих перетворень у країні.

Жан Поль Марат
Жан Поль Марат

В 1793 році Шарлотта Корде, дочка репресованого революціонерами аристократа і жирондистка за переконаннями, вважаючи Марата одним з найбільших зол Франції, приїхала з Нормандії до Парижу, щоб убити його під час святкового параду в День Бастилії 14 липня. Але через відміну святкувань Шарлотта змінила план дій і попросила аудієнції у Марата під виглядом журналістки, що має намір виказати «ворогів народу» в Нормандії. Марат, у котрого була невиліковна хвороба шкіри, працював, як завжди, у ванні. Поки він записуваав усі названі Корде імена, вона вихопила кинжал і ударила Марата в груди.

Марат помер практично зразу. 16 липня його тіло було поховано з великими почестями в саду клубу Кордельерів, а серце покійного було вилучено та поміщено в залі засідань клубу. Після Термидоріанського перевороту тіло Марата було переховане спочатку в Пантеоні, а згодом — на кладовищі церкви Сент-Етьєн-дю-Мон.

Шарлотта Корде, нікуди не тікаючи, дочекалась приходу поліції. На суді присяжних вона одноголосно була визнана винною і була засуджена до страти. Ввечері 17 липня її було гільйотиновано на площі Республіки. Шарлотту Корде поховали на кладовищі Мадлен, яке у середині XIX століття було ліквідоване. Більшість її родичів, рятуючись від переслідування, були змушені емігрувати, а Марат став культовою фігурою — його порівнювали з Христом, на його честь перейменовували, вулиці, площі, зокрема район Парижа Монмартр та місто Гавр.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 3
«Цей день в історії» © 2001-24. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 13 липня

Завершення Берлінського конгресу

1878
#ЦейДень

Все про 13 липня

Події, факти, персоналії

Перший Чемпіонат світу з футболу

1930

Live Aid на стадіоні «Вемблі»

1985

Перше якісне фото Плутона

2015