сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Леонід Кучма -
другий Президент України
10 липня 1994 року в Україні пройшов другий тур виборів президента, в якому переміг Леонід Данилович Кучма, котрий набрав 52,15% голосів (14 016 850) проти 45,06% (12 111 603) у чинного президента Леоніда Кравчука.
На обкладинці: Леонід Данилович Кучма
5946
Особистості
Володимир Лук'янюк
Колишній генеральний директор виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод», делегат XXVII і XXVIII з'їздів КПРС, лауреат Ленінської премії, Леонід Кучма в 1990 році був обраний депутатом першого скликання Верховної Ради України, в котрій став одним з лідерів неофіційної групи "червоних директорів". За їх підтримки у жовтні 1992 року він був обраний прем'єр-міністром України, якому парламент надав надзвичайні повноваження - згідно із законом № 2796-XII від 18 листопада 1992 року, Кучма отримав право призначати і знімати керівників регіонів та видавати декрети, котрі мали силу законів.
7 червня 1993 року на Донбасі почалась безстрокова забастовка шахтарів, невдоволених хронічними невиплатами заробітної плати. Їх "похід на Київ" змусив Верховну Раду призначити на 26 вересня консультативний референдум про довіру президенту і парламенту. Розуміючи хисткість свого положення і отримавши відмову Верховної Ради у продовженні на чергові півроку своїх надзвичайних повноважень, 21 вересня Леонід Кучма, котрий за рік так і не започаткував жодних реформ, подав у відставку. Щоб вирішити політичну кризу, яка охопила всі гілкі влади, ВР за два дні до референдуму скасувала його проведення, натомість призначивши на 27 березня 1994 року вибори до парламенту і на 26 червня - дострокові вибори президента.
За підтримки Ради промисловців та підприємців України, створеної в 1992 році для лобіювання інтересів "червоних директорів", в березні наступного року Леонід Кучма знову був обраний депутатом ВР України і виставив свою кандидатуру на виборах президента. У першому турі перемогли дійсний президент Леонід Кравчук (38,36%) і опозиційний до нього Леонід Кучма (31,17%). У другому турі, який пройшов 10 липня 1994 року, Леонід Кучма, которого підтримав південь та схід країни, отримав 52,15% голосів тих, хто взяв участь у виборах, і 19 липня був проголошений президентом України.
Інавгурація Леоніда Кучми, 1994 рік
Інавгурація Леоніда Кучми, 1994 рік
Того ж дня Кучма, прем'єр-міністр Віталій Масол та спікер парламенту Олександр Мороз опублікували заяву про спільність дій гілок влади і в жовтні Верховна Рада схвалила розроблену командою нового президента стратегію економічних реформ. В 1995 році в Україні пройшла ваучерна приватизація, яка дозволилила формально роздержавити вагому частку економіки країни, 1996-у - почалася реформа аграрного сектору, завдяки якій колишні колгоспні землі було розпайовано між селянами, що працювали на них; у вересні того ж року було проведено грошову реформу.
Прийшовши до влади під гаслами відновлення економічних відносин з Росією, Леонід Кучма зумів урегулювати проблему кримського сепаратизму, в грудні 1994 року Україна підписала т. зв. Будапештський меморандум про гарантії безпеки з боку Росії, США та Великобританії у зв'язку з приєднанням України до "Договору про нерозповсюдження ядерної зброї", в травні 1997-го - "Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною", відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання поважати територіальну цілісність один одного, в грудні 1997-го - Угоду про поділ Чорноморського флоту між Україною і Російською Федерацією.
У внутрішній політиці Леонід Кучма сприяв формуванню державно-олігархічної системи і концентрації в одних руках законодавчої, виконавчої та судової влади, що привело до тотальної корумпованості державного апарату і його зрощенню з регіональними кримінальними елітами при повній безконтрольності "силових" структур, на які була покладений захист режиму. Це привело до численних резонансних вбивств, політичних скандалів як за першого, так, особливо, і другого (1999-2004 рр.) президенства Кучми, коли він був звинувачений у фальсифікаціях виборів, придушенні свободи слова і вбивстві опозиційного журналіста.
Незважаючи на те, що Конституційний суд дозволив Кучмі болотуватись на третій президентський термін, він від такого кроку відмовився. Проте його активна участь у протегуванні ставленика донецьких олігархічно-кланових кіл Віктора Януковича привела до дестабілізації країни і Помаранчевої революції.
8 липня 2014 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Рональда Рейгана
Правила життя
Правила життя Рональда Рейгана
Особистості
Україна
Політика
Європа
Новітня історія
Наш час

Головні події 10 липня

#ЦейДень
Все про 10 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left9 липня
11 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх