цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
«Ніч довгих ножів»
30 червня 1934 року в Німеччині за наказом Адольфа Гітлера було вбито близько сотні та заарештовано близько тисячі як політичних опонентів, так і соратників по нацистські партії і керівництво чотиримільйонного загону штурмовиків СА, за підтримки якого Гітлер прийшов до влади.
На обкладинці: Адольф Гітлер і Ернст Рьом, 1933 рік
13728
Політика
Володимир Лук'янюк
Створені у 1921 році із членів напіввійськових добровольчих формувань, штурмові загони (Sturmabteilung - СА) активно підтримали «Пивний путч» Гітлера, після провалу якого були на два роки заборонені. У 1926 році СА отримали чітку військову структуру з власним штабом і використовувались для охорони мітингів, нападів на політичних опонентів та пропаганди ідей нацизму. Не маючи власної зброї, до кінця 1920-х років СА, тим не менш, стали настільки впливовою силою, що у серпні 1930 року командир берлінських загонів СА Вальтер Штеннес влаштував заколот проти партійного керівництва НСДАП у Мюнхені та Берліні.
Гітлеру довелось втрутитись у події, відсторонити керівництво СА, особисто очолити організацію і призначити новим начальника штабу СА свого давнього соратника по партії Ернста Рьома - бойовий ветеран Першої світової війни 48-річний Рьом був одним з перших членів нацистської партії, одним із творців штурмових загонів, які він розглядав як основу нової революційної армії для боротьби за соціалістичні перетворення.
Ернст Рьом, 1933 рік
Ернст Рьом, 1933 рік
Свої ідеї Рьом почав втілювати після приходу нацистів до влади - як міністр без портфеля він планував замінити регулярну армію новою, що мала б створюватись за міліцейським принципом на основі загонів СА, чисельність яких у 1933 році склала близько 4 мільйони чоловік. Вважаючи СА авангардом «націонал-соціалістичної революції», Рьом вимагав також здійснення негайних революційних соціальних перетворень, завдяки чому вступив у конфлікт не лише із армійськими функціонерами, але й із СС (військово-поліцейською організацією НСДАП, що виросла із СА) та особисто Гітлером, котрий вбачав у СА суто допоміжну партії організацію.
Незалежна позиція Рьома і демонстративна відданість революційним ідеям, а не особисто фюреру партії, привели до загострення внутріпартійної боротьби, а політичні амбіції - до виступу проти нього консерваторів у армії та владних структурах. Свого піку протистояння досягло в другій декаді червня, коли президент Пауль фон Гінденбург, єдина людина в Німеччині, повноваження якої потенційно дозволяли повалити нацистський режим, конфіденційно повідомив Гітлера, що введе в країні воєнний стан, якщо той не приборкає Рьома і його штурмовиків.
Після тижня коливання Гітлер прийняв рішення ліквідувати верхівку СА - проти Рьома були сфабриковані докази його начебто причетності до співробітництва з французькою розвідкою і підготовки путчу, складено списки на страту і, заручившись підтримкою керівництва армії, 30 червня 1934 року у Мюнхені він особисто заарештував Ернста Рьома і високопоставлених лідерів СА, котрим була призначена зустріч з фюрером.
По поверненню того ж дня до Берліну Йозеф Геббельс, який був разом з Гітлером в Баварії, зателефонував прем'єр-міністру Пруссії Герману Герінгу і віддав наказ про початок операції «Колібрі» - до 2 липня силами СС було страчено більше 85 вищих чинів СА, включаючи Ернста Рьома, застреленого в тюремній камері після відмови покінчити життя самогубством («Я не буду стрілятись, нехай Гітлер вб'є мене»). Був заарештований та страчений і ряд політичних опонентів, зокрема колишній генеральний комісар Баварії Густав фон Кар, якого Гітлер вважав головним винуватцем придушення «Пивного путчу» 1923 року.
Всі документи стосовно цих подій, відомих як «Ніч довгих ножів», були знищені, однак чутки про них просочились у пресу і Гітлер був змушений заднім числом підписати закон про «Заходи з самооборони держави» і 13 липня виступити у Рейхстазі, де звинуватив верхівку СА у спробі «вчинити переворот та скинути державу в безлад», назвавши себе «верховним суддею німецького народу».
Зі смерю Ернста Рьома штурмові загони втратили своє значення бойового загону Націонал-соціалістичної партії, на зміну яким прийшла військово-поліцейська організація СС. Скоротившись протягом року більш, ніж вдвічі, загони СА проіснували до 1945 року і в роки війни стали основою для формування кількох дивізій СС та цивільних окупаційних адміністрацій. Завдяки своїй незначній ролі в останнє дисятиліття, СА, на відміну від СС, не була визнана союзниками злочинною організацією і була розпущена 10 жовтня 1945 року.
У 1957 році влада ФРН звинуватила колишніх офіцерів СС Мікаеля Ліпперта і Йозефа Дітріха у навмисному вбивстві Ернста Рьома. Проте суду не вдалось довести їх вину (Ліпперт і Дітріх свідчили, що фатальний постріл у серце здійснив Теодор Ейке, який загинув у 1943 році) і підозрювані отримали 18 місяців увя'знення за участь у «Ночі довгих ножів».
all_inclusive
13 червня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Битва біля ріки Ярмук
Сьогодні
Битва біля ріки Ярмук
Політика
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 30 червня

#ЦейДень
Все про 30 червня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left29 червня
1 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх