Свою політичну кар'єру Петро Порошенко розпочав у 1998 році як член Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), лояльної до чинного президента Леоніда Кучми. З неї він вийшов через два роки і разом зі своєю парламентською групою «Солідарність» того ж, 2000-го року, об'єднався з Партією регіонального відродження України, «За красиву Україну», Партією праці та Всеукраїнською партією пенсіонерів у єдину Партію регіонального відродження України (Партію регіонів) і став одним з трьох її співголів. Проте, вже наступного року Петро Порошенко очолив лівоцентристську партію «Солідарність», яка в грудні 2001 року приєдналася до виборчого блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка, а сам Порошенко став керівником його виборчого штабу.
У березні 2002 року «Наша Україна» стала переможцем на парламентських виборах, а в 2004-у завдяки Помаранчевій революції її лідер Віктор Ющенко став третім Президентом України. Це дало змогу Петру Порошенку здійснити стрімку політичну кар'єру — з 2005-го по 2010-й він займав посади секретаря РНБОУ, глави ради НБУ та міністра закордонних справ. В уряді наступного президента Віктора Януковича Порошенко вісім місяців займав пост міністр економічного розвитку і торгівлі. У зв'язку з відмовою цього уряду підписати договір про асоціацію з Євросоюзом 24 листопада 2013 року в Києві на майдані Незалежності розпочався безстроковий мітинг громадських активісті і опозиції Євромайдан, який з 1 грудня набув небаченої масовості і вилився у силове протистояння з владою і з січня 2014 року охопив Західну та Центральну Україну.
Переламним моментом Євромайдану стало 20 лютого 2014 року, коли Верховна Рада своєю постановою визнала дії силових структур незаконними, а наступного дня проголосувала Постанову про відновлення легітимного Конституційного ладу, що позбавило чинного президента можливості впливати на дії уряду. Побоюючись за свою безпеку, у ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович виїхав з Києва, а згодом через Крим — до Росії, що дало привід Верховній Раді усунути його з посади Президента України та призначити на 25 травня 2014 року позачергові вибори Президента України.
У виборчій кампанії, яка почалась 24 лютого, взяло участь 23 кандидати, двоє з яких згодом зняли свою кандидатуру. За соцологічними опитуваннями в середині травня найбільшою підтримкою користувались народні депутати України 7-го скликання Петро Порошенко і Сергій Тігіпко та колишній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко. Серед цих політиків лише Порошенко брав активну участь в подіях Євромайдану, хоча й не входив до чільних політиків, які вели переговори з владою від імені протестуючих, — Юлія Тимошенко з 2011 року перебувала в ув'язненні, а Сергій Тігіпко як член фракції Партії регіонів до останніх днів підтримував президента Януковича. З політичних лідерів Євромайдану лише Олег Тягнибок виставив свою кандидатуру на президентських виборах 2014 року.
Позачергові вибори Президента України відбулись 25 травня 2014 року на більшій території України (через Російсько-українську війну, котра почалась 1 березня 2014 року, вони не проводились в Криму, Севастополі і третині виборчих округів Донецької та Луганської областей) і вже у першому турі переміг Петро Порошенко, який набрав 54,70% серед тих, хто взяв участь у голосуванні (при явці виборців 60,3%); другою була Юлія Тимошенко (12,81%), третім — Олег Ляшко (8,32%). Найбільшу підтримку Порошенко отримав у Львівській (70,2%), Вінницькій (66,1%), Івано-Франківській (64,9%) та ще чотирнадцяти областях та місті Києві.
Інавгурація п'ятого Президента України відбулась 7 червня 2014 року у Верховній Раді за участю близько 60 офіційних закордонних делегацій, включаючи 23 глав держав, урядів, парламентів і керівників міжнародних організацій.
Одним з перших рішень Петра Порошенка як глави держави стала заборона будь-якої співпраці з Росією у військовій сфері, підписання 27 червня економічної частини Угоди про асоціацію України і Європейського союзу і оголошення дострокових виборів до Верховної Ради, які відбулися 26 жовтня 2014 року, — на них колишня Партія регіонів здобула лише 16% мандатів, а Компартія вперше в історії України не здобула жодного мандату.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Леонід Кучма — другий Президент України, 1994
• Інавгурація Віктора Ющенка, 2005
• Віктор Янукович — Президент України, 2010
• Олександр Турчинов — голова Верховної Ради, 2014
• Арсеній Яценюк — прем'єр-міністр України, 2014
• Володимир Гройсман — прем'єр-міністр України, 2016