сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Незалежність Норвегії
7 червня 1905 року норвезький парламент розірвав унію зі Швецією, яка існувала з 1814 року під владою династії Бернадотів. Проведений в серпні цього ж року референдум підтвердив дії парламенту, а за підсумками наступного референдуму Норвегію було проголошено монархією і на трон запрошено зятя англійського короля датського принца Карла, котрий взяв собі ім'я Хокон VII.
5658
Політика
Володимир Лук'янюк
В ході наполеонівських воєн Шведська Померанія (сучасна північ Польщі) була окупована французькою армією, що змусило шведського кронпринца Карла XIV Юхана виступити на боці антифранцузької коаліції і оголосити війну Данії, союзнику Франції. Після поразки Наполеона за результатами Кільського миру 1814 року Данія в якості компенсації за Померанію була змушена поступитись Швеції Норвегією. Спроба проголосити незалежність Норвегією була протягом двох тижнів безкровно придушена шведськими військами і того ж, 1814-го, року була проголошена Шведсько-норвезька унія під зверхністю Карла XIV Юхана при збереженні конституцій, законів і парламентів двох країн.
У 1825 році були зняті митні обмеження між Норвегією і Швецією, в 1835 році норвезький уряд отримав право на участь у формуванні зовнішньої політики і було затвержено новий герб унії, який складався з двох гербів однакової величини з коронами на вершині, які символізували обидві половини унії. Однак з 1860-х років стосунки між країнами стали погіршуватись - Карл XV відмовився скасувати пост генерал-губернатора Норвегії, що розглядався норвежцями як символ шведського верховенства в їх країні; в 1872 році король Оскар II відмовився затвердити норвезький закон про право вносити зміни в конституцію Норвегії.
Наступний конфлікт розгорівся у 1890-х роках, коли Новегія затвердила власний прапор без значка унії зі Швецією, а також коли Швеція стала протидіяти бажанню Норвегії мати повну політичну рівноправність як у внутрішніх, так і зовнішніх питаннях. Внутрішньополітичний конфлікт не знаходив свого вирішення протягом багатьох років, допоки 7 червня 1905 року норвезький стортинг (парламент) не оголосив, що шведський король більше не може виконувати свій обов'язок перед норвезьким народом. 13 серпня у Норвегії був проведений референдум, в якому за розірвання унії проголосувало 368 208 осіб, проти - 187 чоловік.
26 жовтня 1905 року у місті Карлстад міністри закордонних справ Швеції Фредрік Вактмейстер і Норвегії Йорген Левланд підписали договір про розірвання унії. Норвезький стортинг запросив на престол датського принца Карла з династії Глюксбургів. Король змінив ім'я на давньонорвезьке Хокон, а його син був перейменований з Олександра в Улафа (згодом Улаф V). Хокон VII користувався величезною популярністю серед норвежців і його 52-річне правління стало одним з найтриваліших в XX столітті.
26 березня 2012 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Тетчер на Фолклендах
Фотоархів
Тетчер на Фолклендах
Політика
Європа
Нова історія

Головні події 7 червня

#ЦейДень
Все про 7 червня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left6 червня
8 червняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх