Після пожежі 1834 року, яка знищила будівлі парламентського комплексу в Лондоні, його реконструкцію було проведено з 1840 по 1870 рік під керівництвом архітектора Чарльза Беррі. Для створення годинникової башти він запросив Огастеса П'юджина, відомого своїми будівлями у неоготичному стилі. Зведення 96-метрової башти почалось в 1858 році. Її основу складає 61-метрової висоти цегельна кладка, зведена на бетонному фундаменті. Чотири годинники, також спроектовані П'юджином, розміщено на висоті 54,9 метрів над землею. Вони мають циферблат діаметром 7 метрів, вкритий матовим склом, і стрілки довжиною 4,2 та 2,7 метри; об'ємні деталі годинників вкриті позолотою.
Сам механізм годинника, який відзначається великою точністю, був створений Едмундом Беккетом та астрономом Джорджем Ейрі і виготовлений королівським годинникарем Едвардом Дентом. Механізм годинника важить 5 тонн і розміщений в окремому приміщенні, а маятник довжиною 4 м важить 300 кг. Для настроювання точності ходу використовуються монети, додавання (або знімання з маятника) кожної з яких змінює швидкість руху годинника на 0,4 секунди за добу. В липні 1859 року на Годинниковій вежі було змонтовано спеціально відлитий дзвін діаметром 2,74 м і висотою 2,29 м, який також називають Біг-Бен, а також чотири менших дзвони для відбивання чвертей години.
Першочергово башту планувалось назвати на честь королеви Вікторії, але під час дебатів у парламенті за нею закріпилось прізвисько Біг-Бен, яке й увійшло в історію. Що до того, якого саме Бенджаміна того часу (Холла, який керував відновлювальним будівництвом, чи Каунта, найвідомішого британського боксера) ім'я лягло в основу прізвиська баштового годинника Вестмінтерського палацу залишається невідомим.
У червні 2012 року рішенням британського парламенту башта, на якій розміщено Біг-Бен, була перейменована в Башту Єлизавети на честь 60-річчя правління королеви Єлизавети II.
Коментарі
Дивіться також
• Вікторіанська епоха, 1837
• Відкриття статуї Свободи, 1886
• Відкриття Ейфелевої вежі, 1889
• Емпайр Стейт Білдінг, 1931