цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Анна - королева Франції
19 травня 1051 року в соборі Реймса Анна, наймолодша дочка київського князя Ярослава Мудрого, вийшла заміж за короля Франції Генріха I Капета і невдовзі тут же коронувалась на престол Франції.
На обкладинці: Фрагмент пам'ятника Анні Київській біля заснованої нею церкви у місті Санліс (Франція)
35953
Жінки
Володимир Лук'янюк
Анна народилась між 1024-м і 1032 роком в родині Великого князя київського Ярослава Мудрого і його другої дружини Інгігерди, дочки шведського короля Олафа Шетконунга. Про її дитинство нема практично жодних відомостей, але є підстави вважати, що вона отримала хорошу освіту, уміла читати і писати, що на той час було рідкістю навіть для представників знаті. У 1043 році Анна розглядалась в якості потенціальної дружини овдовілого короля Німеччини Геріха III Чорного з Салічної династії, однак той віддав перевагу Агнес де Пуатьє, дочці герцога Аквітанії Вільгельма V.
У 1044 році вдруге овдовів 36-річний король франків Генріх I. Після папської заборони брати шлюб з близькими родичами у пошуках потенційної нареченої у 1048 році (чи в наступному) до Києва прибуло французьке посольство на чолі з єпископом Шалона Роджером III, і навесні 1051 року через Краків, Прагу і Регенсбург Анна прибула до Франції. На Святу Трійцю, 19 травня 1051 року, в Реймському соборі вона вийшла заміж за Генріха I і невдовзі тут же коронувалась на престол Франції.
Анна Ярославна була першою королевою Франції, що коронувалась у соборі Реймса. Часто їй віддають першість і у поширенні серед монарших родин Європи грецького імені Філіп, яке носив її старший син, при котрому вона першою з французьких королев була регентом
23 травня 1052 року Анна народила первістка Філіпа, через два роки - дочку Емму, у 1055 році - Роберта та Гуго у 1057-у. Як королева, Анна супроводжувала чоловіка під час поїздок країною, опікувалася церквами і монастирями, була членом королівської ради й багато документів тієї доби містять її особистий підпис або згадку про неї на королівських указах у формі "Зі згоди моєї дружини Анни" чи "У присутності королеви Анни".
Мініатюра «Король Генріх I відправляє єпископа послом у Київ і одружується з Анною Київською» з «Французька хроніки з Сен-Дені», 1332-50 рік © Британська бібліотека
Мініатюра «Король Генріх I відправляє єпископа послом у Київ і одружується з Анною Київською» з «Французька хроніки з Сен-Дені», 1332-50 рік © Британська бібліотека
Ще за життя Генріха, його семилітній син Філіп був проголошений королем при регенстві графа Бодуена Фландрського і його матері. Ще рік по смерті Генріха в 1060 році Анна брала участь в державних справах, проте згодом, як традиційно вважається, через пристрасть до одного із наймогутніших феодалів Північної Франції Рауля де Крепі, графа Валуа, облишила двір і оселилась у містечку Санліс під Парижем. Тут у 1062 році нею був заснований бенедиктинський жіночий монастир Сен-Ремі і розпочато будівництво церкви Сен-Венсан. Того ж або попереднього року Рауль де Крепі і Анна обвінчались в містечку Крепі-ан-Валуа.
Через те, що заради Анни, граф Валуа анулював свій попередній шлюб, безпідставно звинувативши свою дружину у зраді, у 1064 році рішенням папи римського Олександра II їх шлюб був визнаний незаконним, а Рауль де Крепі був підданий анафемі. Цим, як вважається, намагався скористатись регент короля Бодуен Фландрський, однак, як свідчать документи, Філіп примирився з матір'ю і вони разом із Раулем де Крепі у 1065 році відвідували Суассон, Орлеан, Лаон і Корбі, через два роки - король був з візитом в Ам'єні, володіннях графа Валуа, а у 1071-у Анна згадується серед гостей на весіллі короля з Бертою Голландською.
В 1074 році Анна овдовіла вдруге й, імовірно, оселилась при дворі свого сина Філіпа. Дата і місце її смерті невідомі, а остання згадка про Анну датується 1075 роком. Припускається, що саме цього року (але не пізніше 1079-го, відколи 5 вересня Анну щороку поминають у заснованій нею церкві міста Санліс) вона померла.
27 вересня 2013 року українська Єпархія святого Володимира в Парижі на чолі з єпископом Борисом (Ґудзяком) на кошти жертводавців з України, Франції, Англії, Сполучених Штатів та Канади придбала церкву в Санлісі, розташовану поруч з абатством Святого Венсана, згодом перетворену на діючий храм УГКЦ, при якому діє культурний центр Анни Ярославни.
all_inclusive
2 листопада 2013 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війна НАТО проти Югославії
Війни
Війна НАТО проти Югославії
Жінки
Особистості
Європа
Україна
Середньовіччя

Головні події 19 травня

#ЦейДень
Все про 19 травня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left18 травня
20 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх