Кассіус Марселус Клей-молодший народився в Луїсвіллі (штат Кентуккі) в 1942 році. З 12 років він почав займатись боксом і до 18-и встановив своєрідний рекорд, провівши 108 любительських боїв і перемігши в 100 з них. В 1960 році в Римі Клей завоював золоту олімпійську медаль у напівважкій вазі і після переходу в професіонали здобув 19 перемог, що дало йому можливість вийти на бій з Сонні Лістоном, котрий в 1962 році переміг Флойда Паттерсона і став новим чемпіоном світу у надважкій категорії.
За свою скандальну звичку перед боєм оголошувати в якому раунді він відправить суперника в нокаут, Кассіус Клей отримав прізвисько "довгий язик", і 25 лютого 1964 року в Конвеншн-Холлі в Майямі-Біч зібралось 8300 глядачів, більшість з яких хотіли бачити як Клей нарешті собі його прикусить. Букмекерські ставки приймались у співвідношенні 8-1 на користь Лістона, однак травма плеча, отримана в першому ж раунді, не дозволила йому повноцінно проводити бій, і після шостого раунду він відмовився його продовжувати — за відсутності якої б то небудь очкової чи тактичної переваги Кассіус Клей був оголошений новим чемпіоном світу.
Відзначити перемогу Клей пішов на приватну вечірку, організовану з цієї нагоди в майямському готелі його другом Малкольмом Іксом, активістом Афро-американської мусульманської групи, відомої також як Нація Ісламу. Через два дні, на здивування всім, Кассіус Клей оголосив про свій вступ до цієї організації, що сповідувала принцип расової сегрегації і зверхності чорних; цього ж року Клей, нащадок раба-втікача з Півдня, оголосив про відмову від прізвища, даного його пращурам рабовласником, і взяття нового, мусульманського, імені — Мухамед Алі.
Мухамед Алі став, без сумніву, одною з найвизначніших фігур у спорті 20-го століття, головно, завдяки своїм соціально та політично направленим діям і успіхам в боксі. Він 9 разів відстоював свій титул, допоки не був позбавлений його в 1967 році за відмову служити в армії на підставі того, що є мусульманським священником. За свій вчинок він був засуджений до 5 років тюрми, однак не відбув покарання завдяки підтримці громадської думки і активістам антивоєнних рухів, для яких Мухаммед Алі став символом протесту проти участі США у В'єтнамській війні.
В 1970 році Мухаммеду Алі було дозволено повернутись на ринг, в 1974 році він повернув собі звання чемпіона в бою з Джорджем Форменом в Заїрі, відстояв його наступного року в бою з Джо Фрезером на Філіппінах. У 1978 році Мухамед Алі програв Леону Спінксу, однак, цього ж року виграв у бою-реванші і став першим боксером, що у надважкій категорії тричі вигравав чемпіонське звання. У 1979 році Мухаммеду Алі пішов зі спорту, здійснивши на початку 1980-х років дві невдалі спроби повернутись на ринг.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Майк Тайсон — чемпіон світу, 1987
• «Роккі» Сильвестра Сталлоне, 1976
• Володимир Кличко — абсолютний чемпіон світу, 2011