Веспуччі був родом із знатної, але збіднілої сім'ї, отримав домашню освіту гуманітарного спрямування і в 1491 році прибув до іспанського міста Севілья, де став займатись банківсько-фінансовими справами родини Медічі і, зокрема, підготовкою другої і третьої експедицій Христофора Колумба.
Однозначних даних про кількість плавань, здійснених самим Веспуччі, немає, однах достовірно відомо, що з травня 1499 року по червень 1500 року він в ролі навігатора брав участь у експедиції Алонсо де Охеда, яка на чотирьох кораблях відправилась з Іспанії на Південний Захід. Однак, біля узбережжя сучасної Гаяни експедиція розділилась, і корабель Веспуччі прослідував на південь. Проминувши устя Амазонки, він досягнув сучасного мису св. Августина (6 град. півд. широти), звідки повернув назад і через Трінідад та Гаїті прибув до Іспанії.
Щиро вірячи, що відкрив великий півострів, оминувши який можна потрапити в Індійський океан, Веспучі звернувся до іспанського уряду за підтримкою в організації нової експедиції в Індію. Отримавши відмову, перейшов на службу до португальського короля. З його допомогою 13 травня 1501 року Веспуччі відправився у свою другу експедицію, під час якої досягнув північного узбережжя Бразилії і, за його твердженням, не підкріпленим іншими свідченнями, устя ріки Ла-Плата і Патагонії (сучасна Аргентина).
Славу в Європі Веспуччі принесли не стільки його експедиції, скільки описи відкритих ними земель Нового Світу, викладені у книзі "Записки про подорожі" і опубліковані в 1504 році в Лотарінгії. У 1507 році німці Мартін Вальдземюллер і Матіас Рінгман тиражем тисячу примірників надрукували карту світу, на якій Новий Світ був названий іменем Веспуччі — Америка.