Австралія була відкрита 26 лютого 1606 року експедицією голландської Ост-індійської компанії під керівництвом капітана Віллема Янсзона, який висадився на її узбережжі в районі сучасного півострова Кейп-Йорк (біля нинішнього міста Вейпа, штат Квінсленд). Через 40 років для дослідження території, яка вважалась частиною острова Нова Гвінея і була названа Нова Зеландія, відправилась експедиція Абеля Тасмана, який вивчив північно-західне узбережжя Нової Голландії (рік перед тим, в 1643-у від відкрив острів Тасманія і острови, які сьогодні іменуються Нова Зеландія). Лише в 1770 році англієць Джеймс Кук під час своєї першої експедиції відкрив протоку між Новою Гвінеєю та Новою Голландією і став першим європейцем, що досяг східного її узбережжя, довівши, що вона є гігантським островом.
Для освоєння нових земель у 1783 році британський уряд спорядив т. зв. Перший флот з 11 суден — він складався з двох військових, трьох вантажних кораблів та шести суден із 778 в'язнями (з них 192 жінки). Очолюваний капітаном Артуром Філліпом, він відплив з Портсмута 13 травня 1787 року і через 252 дні перші англійські кораблі прибули до сучасної Ботнічної затоки. Не знайшовши достатніх джерел прісної води і солі, а також з'ясувавши, що затока недостатньо глибока, Філліп обстежив розташовану за 12 км на північ затоку Порт-Джексон, на узбережжі якої і був кинутий якір. 26 січня 1788 року Артур Філліп оголосив про приєднання до Великобританії території, названої Новий Південний Вельс, себе — її губернатором і про створення тут першого поселення — Сіднея, названого на честь британського міністра колоній Лорда Сіднея.
Більшість людей на борту кораблів Першого флоту були англійцями (були також американці, африканці та французи); серед них були морські піхотинці з сім'ями, урядовці і 778 в'язні (з них 192 жінки), засуджені за крадіжки, лжесвідчення, шахрайство, насильство і грабіж на терміни від 7 років до пожиттєвого терміну. Із 1487 чоловік, що відплили з Британії, до Австралії прибуло 1373 чоловік (142 чоловіка загинуло і народилось 28 дітей). З часом до Сіднея прибуло ще два флота з в'язнями і лише з 1815 року в Австралію почалась вільна еміграція. В 1840 році в Сіднеї проживало 35 тисяч чоловік, а ще через два роки йому було надано статус міста.
В 1851 році поблизу Сіднея було найдено поклади золота, що привело до різкого росту міста — будівлі повністю охопили затоку Порт-Джексон, а чисельність населення за двадцять років зросла до 200 тисяч. 1 січня 1901 року, коли набув чинності акт британського парламенту про створення Австралійського Союзу, Сідней з населенням 481 000 чоловік став столицею штату Новий Південний Вельс; в 1925 році чисельність його населення стало більшим за мільйон, а в 1975 році — 3 мільйона чоловік. Сьогодні в Сіднеї проживає понад 4,75 мільйона чоловік і він є найбільш густонаселеним містом в Австралії і Океанії.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Відкриття Нової Зеландії, 1642
• Заснування Чикаго, 1674
• Заснування Санкт-Петербурга, 1703
• Заснування Мельбурну, 1835
• Нова Зеландія — британська колонія, 1840
• Будапешт — нова столиця Угорщини, 1873