Герман Холлеріт народився 29 лютого 1860 року в сім'ї німецьких емігрантів в штаті Нью-Йорк. У 19 років він здобув освіту гірничого інженера в коледжі при Колумбійському університеті і згодом став співробітником Бюро з перепису населення у Вашингтоні. Джон Біллінгс, один із косультантів Бюро і творець уніфікованої всеамериканської бібліотеки хірургії (нині — Національна бібліотека медицини США), саме займався проблемою обліку книг і висловив ідею реєстрації облікових даних спеціальними картами, в яких певним чином робилися отвори для внесення інформації. Він запропонував Холлеріту розробити автоматизований метод зчитування інформації з подібних карт.
Протягом наступних кількох років Герман Холлеріт розробив метод чисельного кодування інформації і створив відповідний механізм з використанням електричних з'єднань. Опис цієї системи, названої Електричною табуляційною системою, був представлений Холлерітом в Колумбійський університет в якості докторської дисертації, а 8 січня 1889 року він отримав на свій винахід патент No. 395 781. Карти Холлеріта виготовлялись із ізоляційного матеріалу, мали 12 рядків, в кожному з яких можна було зробити 20 отворів, що відповідали строго визначеній інформацій. Такі карти завантажувались у спеціальний пристрій, з'єднаний з табуляційною машиною, де вони нанизувалися на ряди тонких голок; коли голка потрапляла в отвір, вона проходила його, замикаючи електричний контакт, що призводило до спрацьовування лічильника.
У 1896 році Герман Холлерітом заснував власну компанію Tabulating Machine Company, яка зайнялась удосконаленням і виробництвом табулятора, які за наступні роки були використано при перепису населення в Англії, Італії, Німеччині, Росії, Австрії, Канаді, Франції, Норвегії, Пуерто-Ріко на Кубі, Філіппінах і в США, а також знайшли застосування у промислових корпораціях.
В 1911 компанія Холлеріта у війшла до складу корпорації CTR, яка в 1924 році, за 5 років до його смерті, була перейменована в IBM. Завдяки успіху винаходу Холлеріта перфокарти, вперше використані в 1908 році у ткацькій промисловості, до 1970-х років залишалися основним носієм комп'ютерної інформації при її збереженні та обробці і лише в 1980-х роках були поступово витіснені гнучкими магнітними дисками.
Коментарі
Дивіться також
• Комп'ютерна миша Дугласа Енгельбарта, 1968
• Персональний комп'ютер IBM PC, 1981
• Перший iPad, 2010