search
close
search
лат., п'ята сутність
1.У давньоримській філософії — п'ятий елемент (ефір), який протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя — найтонший елемент, що ніби становив сутність речей. 2. Згущений або найчистіший екстракт якоїсь речовини. 3. перен. Найважливіше, найсуттєвіше.
❮ Квінтал
Квінтет ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24