search
close
search
1. Застосування чинних норм права до окремих юридичних випадків (казусів). 2. У середньовічній юриспруденції і богослов'ї — застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. 3. Сукупність клінічних спостережень над історією однієї й тієї самої хвороби у кількох хворих. 4. перен. Спритність у доведенні хибних або сумнівних положень, хитросплетених у суперечці; крутійство.
❮ Казуїст
Казуїстичний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24