1. мед., біол. Несприйнятливість організмів до збудників інфекційних хвороб та впливу деяких отрут. Розрізняють І. природний, що є стійкою видовою ознакою, та І. набутий, який виникає внаслідок перенесеного захворювання або внаслідок імунізації. 2. За середньовіччя — надання феодалові судових, фінансових та адміністративних прав на певній території. 3. Виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надається особам, які займають особливе становище в державі.